Романів (Львівський район)

село в Україні, в Львівському районі Львівської області

Рома́нів — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 900 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада. Через село проходить автомобільна дорога місцевого значення С141211 Старе Село — Коцурів — Затемне, а також автомобільний шлях територіального значення у Львівській області Т 1425.

село Романів
Церква святого архангела Михаїла
Церква святого архангела Михаїла
Церква святого архангела Михаїла
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Бібрська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060010340041624
Основні дані
Перша згадка 1410
Населення 900
Площа 3,63 км²
Густота населення 247,93 осіб/км²
Поштовий індекс 81214
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°42′34″ пн. ш. 24°20′29″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
290 м
Місцева влада
Адреса ради 81213, Львівська обл., Львівський р-н, с. Романів
Карта
Романів. Карта розташування: Україна
Романів
Романів
Романів. Карта розташування: Львівська область
Романів
Романів
Мапа
Мапа

CMNS: Романів у Вікісховищі

Історія ред.

Перша писемна згадка про село сягає 1410 року[1], хоча археологічні знахідки епохи мезоліту (середньої кам'яної доби) та ХІІІ—XIV ст. в місцевості Камінна (Лиса) Гора засвідчують, що поселення були тут у більш давні часи[2].

Дідичами села Романова, яке за часів польського панування адміністративно належало до складу Львівської землі Руського воєводства, з кінця XIV ст. були руські шляхтичі Романовські — нащадки першого відомого його власника Івана-Гліба Дядьковича з Романова гербу Шалава.[3] (лат. Iohanne dicto Hlib Dyathkowitcz de Romanow) по лінії його сина Миколая Романовського. Також Каспер Несецький вважав Івана-Гліба Дядьковича представником роду Свірзьких гербу Шалава.[4]

Романовські володіли селом до 1488 року. Після шлюбу Беати Романовської з Пйотром Одновським, село Романів (разом з Підгородищем та Городиславичами) перейшло у власність Гербуртів[5].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі, село у володінні Одновського[6].

1555 року село перейшло від Миколая Гербурта з Однова і Фельштина — сина Беати Романівської, за заповітом до сестрениці Анни зі Стоянців Чурило, яка близько 1547 року вийшла за любомльського старосту, охмістра королеви Варвари Радзивілл Станіслава Мацейовського. У 1563 році вона отримала дозвіл на заснування на місці села однойменного міста[7]. Надалі Романовом володіли Сенявські: в другій половині XVI ст. — руський воєвода Ієронім, в середині XVII ст. — його правнук, львівський староста Адам-Ієронім. Романів належав до маєтності, куди входили також Городиславичі, Підгородище, Селиська, Підсоснів, Пліхів та Германів[8].

У 1918 році в селі з числа місцевих мешканців була сформована Залізна сотня — понад 110 стрільців, за винятком частини старшинського складу (наприклад, командир сотні у травні 1919 року — Яремич з Коломиї) та входила до складу 3-го куреня 24-го піхотного полку Українських Січових стрільців. Залізна романівська сотня брала участь у бойових діях від 22 листопада 1918 року і у первісному варіанті існувала принаймні до кінця травня 1919 року[9].

У 2010 році мешканці відсвяткували 600-річчя села.

Біля села розташований Романівський ландшафтний заказник і найвища вершина Подільської височини — гора Камула.

Боротьба ОУН- УПА проти комунізму. ред.

13 листопада 1945 року в лісі біля села Романів перебував підрозділ УПА підкомандуванням «Шугая».[10]

Церква ред.

  • Мурований храм св. Архистратига Михаїла, збудований у 1813 р. (УГКЦ). Церква внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2341-М. У 2013 парафія Святого архистратига Михаїла у с. Романів Бібрського деканату УГКЦ урочисто відзначила 200-ліття побудови храму.
  • Мурований храм св. Архистратига Михаїла (УПЦ КП)

У квітні 2015 року громада Свято-Михайлівської церкви УАПЦ ухвалила рішення перейти до УПЦ КП[11].

Відомі люди ред.

У Романові народилися ред.

Пов'язані з Романовом ред.

  • Село в 1904 р. відвідав великий письменник і поет Іван Франко. В центрі села є пам'ятник Каменяреві, а також н а сільській бібліотеці розміщена пам'ятна дошка.

Примітки ред.

  1. Смерека Б. Старосільська маєтність у Львівській землі: територія і населення у XVI—XVIII ст. // Острозька давнина. Острог, 2018. Вип. 6. С. 248
  2. Л.Г. Мацкевий, Р.М. Гнатюк, Г.І. Панахид НОВІТНІ РОБОТИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ. 
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2014-12-08 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 252. (пол.)
  4. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności … [Архівовано 2014-12-08 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 252.
  5. Смерека Б. Старосільська маєтність у Львівській землі: територія і населення у XVI—XVIII ст. // Острозька давнина. Острог, 2018. Вип. 6. С. 244
  6. Zródla dziejowe. T. XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  7. Kowalska H. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 71. (пол.)
  8. Смерека Б. Старосільська маєтність у Львівській землі: територія і населення у XVI—XVIII ст. // Острозька давнина. Острог, 2018. Вип. 6. С. 245
  9. k. k. 36 Landwehrinfanterieregiment Kolomea 36 Коломийський. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  10. Романюк, Романюк. Сотня УПА "Свободи". https://shron1.chtyvo.org.ua/Romaniuk_Mykhailo/Sotnia_UPA_Svobody.pdf?. 
  11. Парафії вікарного деканату Предстоятеля УАПЦ, очолюваного протоієреєм Ігорем Курпітою — членом Патріаршої Ради УАПЦ, ввійшли до складу Львівської єпархії. Архівовано.

Джерела ред.

  • Горбач О. Шлях зі Сходу на Захід. Спогади.— Львів: Інститут  українознавства НАН України, 1998. — 373 с. 
  • Горбач О. Хроніка села Романів. — Торонто, 1964
  • Горбач О. Розділ з хроніки одного галицького села. — Торонто: Гомін України, 1964—1965. — № 12.
  • Підлужний М. І. Романів у минулому. — Бережани, 1957
  • Лаба В. Історія села Романів від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 1997.
  • Драк Микола. Історія села Романів. — Романів — Пустомити — Львів, 1964.
  • Королик Андрій. «Залізна сотня», зформована з селян Романова, в боях за Львів у 1918 і 1919 роках / збірник М. Влах. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села. — Чикаго, 1970.
  • Romanów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 722. (пол.). — S. 722. (пол.)