Романенко Ігор Олександрович

Романенко Ігор Олександрович (9 квітня 1953, Ніжин) — український військовик. Генерал-лейтенант у відставці, кандидат військових наук, доктор технічних наук, професор. Заступник начальника Генерального штабу ЗС України (2006-2010).

Ігор Олександрович Романенко
Народження 9 квітня 1953(1953-04-09) (71 рік)
Ніжин
Приналежність Україна Україна
Вид збройних сил Збройні сили України
Звання Генерал-лейтенант
Командування Заступник начальника Генерального штабу ЗС України
Інше Кандидат військових наук, Доктор технічних наук
професор
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Біографічні дані ред.

Народився 9 квітня 1953 року у м. Ніжині на Чернігівщині у сім'ї військовослужбовця, українець. У 1970 році закінчив 10 класів середньої школи військового містечка Сєвєрний Балашихінського району Московської області.

Освіта ред.

Проходження військової служби ред.

Загальний строк служби на посадах в Збройних Силах України та Збройних Силах СРСР становить 40 років. У Збройних Силах України — з 1991 року. Останні посади обіймав у Військах протиповітряної оборони та Повітряних Силах Збройних Сил України (заступник командувача з бойової підготовки та військових навчальних закладів), з 2006 року до грудня 2010 року обіймав посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних Силах України. З 2010 по вересень 2013 року обіймав науково-педагогічні посади у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України, а саме: Національного університету оборони України, Воєнного інституту Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Науковий ступінь та вчене звання ред.

З 2004 року кандидат військових наук зі спеціальності «Воєнне мистецтво. З 2010 року доктор технічних наук зі спеціальності «Інформаційні технології». У 2004 році присуджено вчене звання доцента кафедри оперативного мистецтва, у 2010 році — професора кафедри бойового застосування автоматизованих систем управління військами.

Напрями службової діяльності ред.

В Генеральному штабі Збройних Сил України виконував обов'язки за напрямами Повітряні Сили Збройних Сил України, фінансово-економічна діяльність в Збройних Сил України, воєнна наукова та педагогічна діяльність, а також за окремими програмами та питаннями:

  • розробка системи знищення безпілотних авіаційних комплексів противника (має за цим напрямом три зареєстровані патенти «Система для знищення/ураження повітряних цілей типу безпілотних літальних апаратів»);
  • будівництво протиракетної оборони держави шляхом переозброєння на модернізовані зенітні ракетні комплекси;
  • розробка багатофункціонального ракетного комплексу;
  • заміщення ядерної зброї на електромагнітну зброю, зброю з використанням іоносфери та інші напрями;
  • розробка автоматизованої системи управління підготовкою військ;
  • стратегічна воєнно-транспортна ініціатива (реалізація можливостей України в військовій сфері за рахунок розвитку воєнно-транспортної авіації);
  • багатонаціональна вертольотна ініціатива (міжнародна програма участі України в військовій сфері Євросоюзу);
  • підтримка воєнних стосунків з Росією, Казахстаном, Білоруссю та країнами Кавказу.

Варіанти кадрового призначення ред.

Підготовлений до виконання обов'язків: — заступника Міністра оборони України з озброєння; — першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України; — командувача Повітряних Сил ЗС України; — начальника Національного університету оборони України.

Перебував у резерві Міністра оборони України на посаді — заступника Міністра оборони України з озброєння; — директора Департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України.

Нагороди та відзнаки ред.

Примітки ред.

Посилання ред.