Роланд фон Гесслін
Роланд Ріхард Ернст Бальтазар фон Гесслін (нім. Roland Richard Ernst Balthasar von Hößlin; 21 лютого 1915, Мюнхен — 13 жовтня 1944, Берлін) — німецький офіцер, майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Страчений за участь у Липневій змові.
| Роланд фон Гесслін | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Roland Richard Ernst Balthasar von Hößlin | |||||
 | |||||
| Народився |
21 лютого 1915[1] Мюнхен, Німецька імперія | ||||
| Помер |
13 жовтня 1944[1] (29 років) В'язниця Пльотцензееd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Рейх ·повішення | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія | ||||
| Діяльність | офіцер, боєць опору | ||||
| Знання мов | німецька[1] | ||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||
| Військове звання | Майор | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія ред.
Виходець зі старовинного знатного роду Гесслін. Старший син генерал-майора Губерта фон Гессліна і його дружини Рози Ріст, брат Гартмута фон Гессліна.
В 1934 році поступив на службу фанен-юнкером в 17-й (баврський) кінний полк, розміщений у Бамберзі. В якості ад'ютанта 10-го розвідувального дивізіону брав участь у Польській кампанії. Згодом став інструктором в танковій школі Крапніца. В березні-липні 1941 року - офіцер штабу Африканського корпусу. З 20 серпня 1941 року - командир 3-ї роти 33-го танково-розвідувального дивізіону, з 12 липня 1942 року - керівник дивізіону. У боях з частинами 5-ї індійської дивізії був важко поранений в праву руку і відправлений в берлі, де був прооперований відомим хірургом Фердинандом Зауербрухом. В березні 1943 року познайомився з Клаусом фон Штауффенбергом, який від Гессліна інформацію про бойові дії в Африці. Восени 1943 року проходив комадирські курси. В лютому 1944 року Гесслін став командиром військової школи офіцерів таково-розвідувальних частин в Інстербурзі.
В квітня 1944 року Клаус фон Штауффенберг посвятив Гессліна в змову проти Гітлера. На початку червня 1944 року було заплановано, що в разі успішного замаху на Гітлера підконтрольні Гессліну частини підуть маршем на Кенігсберг і візьмуть під контроль резиденцію гауляйтера, телеграфну станцію та інші державні установи. На думку Гессліна, марш на Кенігсберг зайняв би близько 6 годин. 15 липня 1944 року Штауффенберг планував здійснити замах, і Гесслін повів свої частини на Кенігсберг, проте повернув назад, коли замах був відкладений. В подіях 20 липня Гесслін участі не брав, оскільки дізнався про замах доволі пізно - тоді, коли вже було відомо, що Гітлер пережив вибух.
1 серпня Гесслін був переведений в Майнінген і підвищений до майора, однак 23 серпня його заарештували співробітники гестапо і доставили у в'язницю Плетцензее в Берліні, де Гессліна з ганьбою виключили з вермахту. 13 жовтня Народна судова палата на чолі з Роландом Фрайслером засудила Гессліна до страти через повішення. Вирок був виконаний того ж дня.
В прощальному листі до батьків Гесслін писав: «Поштовхом для моїх вчинків був лише обов'язок.»
Звання ред.
- Фанен-юнкер (1934)
- Лейтенант (1 квітня 1936)
- Обер-лейтенант (1939)
- Гауптман (лютий 1942)
- Майор (1 серпня 1944)
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (23 липня 1942)
Пам'ять ред.
В Бамберзькому соборі встановлена меморіальна дошка на честь п'яти «Бамберзьких вершників» - колишніх бійців 17-го кінного полку, страчених за участь у Липневій змові: графа Клауса фон Штауффенберга, барона Людвіга фон Леонрода, графа Рудольфа фон Марогна-Редвіца, Роланда фон Гессліна і барона Карла фон Тюнгена.
Джерела ред.
- August von Kageneck: Zwischen Eid und Gewissen: Roland von Hößlin, ein deutscher Offizier. Ullstein Verlag, Frankfurt am Main 1991, ISBN 3-550-07805-6.
- Hartmut von Hösslin: Hösslin. Daten aus 5 Jahrhunderten. Wißner, Augsburg 1997, ISBN 3-89639-087-2.
- Hartmut von Hösslin: Zwei Brüder im Sturm ihrer Jahre.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 144.
- KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9