Роландас Паксас

президент Литви

Роландас Паксас (лит. Rolandas Paksas [rɔˈɫɐ̂ˑndɐs ˈpaːksɐs] ( прослухати); нар. 10 червня 1956, Тельшяй, Литовська РСР) — литовський політик, президент Литовської Республіки від 26 лютого 2003 до 6 квітня 2004; перший керівник європейської держави, усунений від посади в результаті імпічменту; льотчик-спортсмен.

Роландас Паксас
лит. Rolandas Paksas
PAKSAS Rolandas.png
Flag of Lithuania (1988-2004).svg 7-й Президент Литви
26 лютого 2003 — 6 квітня 2004
Попередник Валдас Адамкус
Наступник Артурас Паулаускас
Flag of Lithuania (1988-2004).svg Прем'єр-міністр Литви
18 травня 1999 — 27 жовтня 1999
Попередник Іряна Дягутєнє (в.о.)
Наступник Іряна Дягутєнє (в.о.)
26 жовтня 2000 — 20 червня 2001
Попередник Андрюс Кубілюс
Наступник Еугяніюс Ґянтвілас (в.о.)
Народився 10 червня 1956(1956-06-10)[1][2][3] (66 років)
Тельше, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Відомий як політик
Країна Литва
Alma mater Вільнюський технічний університет Гедиміна і Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Політична партія Комуністична партія Литви і Order and Justiced
Релігія католицтво
Нагороди
орден Трьох зірок орден «За заслуги» II ступеня орден Вітовта Великого із золотим ланцюгом кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке

БіографіяРедагувати

Навчався у Вільнюському інженерно-будівельному інституті (інженер промислового та цивільного будівництва; 1974—1979), пізніше закінчив Ленінградську академію цивільної авіації (інженер-пілот; 1984). У 1985—1992 роках — голова аероклубу С. Дарюса та С. Гіренаса (Вільнюс). Член збірних вищого пілотажу СРСР та Литви[4]. Президент акціонерної будівельної компанії «Restako» (1992—1997).

Політична кар'єраРедагувати

  • 1997 рік — за списком Партії консерваторів обраний до ради міста Вільнюс і обраний мером Вільнюса (1997).
  • з 4 грудня 1999 по 5 вересня 2001 — голова Союзу лібералів Литви (лит. Lietuvos liberalų sąjunga), з 27 жовтня 2001 року заступник голови СЛЛ.
  • липень — листопад 2001 року — староста фракції лібералів у Сеймі і лідер парламентської опозиції. 21 грудня 2001 року з групою прихильників вийшов зі складу фракції лібералів, а в січні 2002 — зі складу СЛЛ.
  • травень-жовтень 1999 року — прем'єр-міністр дев'ятого уряду Литви. Пішов у відставку на знак протесту проти продажу литовського нафтопереробного комплексу «Мажейкю нафта» американському концерну. Після відставки — радник президента, повноважний представник з особливих доручень.
  • з 27 жовтня 2000 по 20 червня 2001 року — прем'єр-міністр одинадцятого уряду.
  • квітень-жовтень 2000 року — знову мер Вільнюса.
  • березень 2002 — один із засновників Ліберально-демократичної партії (лит. Liberalų demokratų partija) та її голова.
  • 5 січня 2003 — обраний президентом Литви. Вступив на посаду 26 лютого 2003 року. Протягом його терміну виникло занепокоєння тим, що він мав зв'язки з російською мафією[5]. Юрій Борисов, президент авіаційної компанії «Avia Baltika», пожертвував 400 000 доларів на його кампанію[5], і отримав литовське громадянство указом Паксаса. Пізніше Конституційний суд Литви визнав цей указ неконституційним.
  • 30 жовтня 2003 року — департамент держбезпеки (ДДБ) Литви передав керівництву сейму документи, які, на думку ДДБ, свідчили про зв'язки оточення Роландаса Паксаса із «міжнародною злочинністю».
  • 3 листопада 2003 року — Генеральна прокуратура Литви допитала керівника авіаремонтного холдингу Avia Baltika Юрія Борисова.
  • 1 грудня 2003 року — тимчасова комісія Сейму прийшла до висновку, що Паксас може перебувати «під впливом ряду осіб», у тому числі Юрія Борисова, що «створює загрозу національній безпеці» країни.
  • 18 грудня 2003 року — Сейм створив комісію з розслідування фактів, які могли б стати підставою для винесення президенту імпічменту.
  • 19 лютого 2004 року — Сейм затвердив висновки комісії, що визнала обґрунтованими обвинувачення, і прийняв постанову про початок процедури імпічменту.
  • 31 березня 2004 — Конституційний суд Литви визнав, що Роландас Паксас тричі порушив Конституцію ЛР тим, що незаконно надав громадянство Юрію Борисову, не забезпечив збереження державної таємниці і чинив тиск на прийняття рішень приватними особами та компаніями.
  • 6 квітня 2004 року — достроково усунутий Сеймом з посади за грубі порушення Конституції Литовської Республіки і президентської присяги. Роландаса Паксаса, зокрема, було звинувачено в тому, що він повідомив Юрію Борисову про прослуховування його телефонних переговорів литовськими спецслужбами.
  • 30 квітня 2004 року — прокуратура пред'явила Роландасу Паксасу обвинувачення в розголошенні державної таємниці, що виразилося у попередженні Юрія Борисова про стеження з боку спецслужб. 19 травня справу було передано до Вільнюського окружного суду, який почав розглядати його 15 липня.
  • 25 травня 2004 року — Конституційний суд заборонив Паксасу брати участь у нових президентських виборах, що відбулися 13 червня. Конституційний суд роз'яснив, що зміщена імпічментом за порушення присяги особа довічно не може обиратися президентом, членом Сейму, призначатися прем'єр-міністром або членом уряду, а також займати інші державні посади, де для вступу на посаду необхідно принесення присяги.
  • З 11 грудня 2004 року — голова Ліберально-демократичної партії.

Окружний суд Вільнюса визнав Паксаса не винним у розголошенні секретної інформації (державної таємниці)[6]. Це рішення було скасовано в 2005 році Апеляційним судом Литовської Республіки на підставі того, що окружний суд не зв'язав усіх підтверджуючих доказів[6]. Апеляційний суд, визнавши Паксаса винним у вчиненні злочину, не призначив покарання, заявивши, що відхід Паксаса з державної служби означав, що він більше не представляв загрози[6].

Був обраний від партії «Порядок і справедливість» в Європарламент на виборах, що пройшли в Литві 7 червня 2009[7].

У 2011 році Європейський суд з прав людини визнав пожиттєву заборону Паксасу на обрання в парламент протиправною, але питання про правомірність заборони на висунення в президенти визнав такими, що перебувають поза своєю компетенцією.[8]

У вересні 2018 року Паксас припинив членство в партії «Порядок і справедливість», але йому не буде дозволено балотуватися в президенти або стати спікером парламенту, посилаючись на те, що він більше не хоче, щоб його пов'язували з рішеннями партії як причину відходу[9][10].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  3. Munzinger Personen
  4. Profile: Rolandas Paksas. BBC. 6 квітня 2004. Процитовано 28 січня 2010. 
  5. а б Lithuanian Parliament Removes Country's President After Casting Votes on Three Charges. New York Times. 7 квітня 2004. Процитовано 28 січня 2010. 
  6. а б в WORLD LAW BULLETIN – March 2005. Law Library of Congress. 2005. Процитовано 28 січня 2010. 
  7. BNS. (15.06.2009). BNS. МВК затвердила результати виборів в ЄП. Delfi. Delfi. Архів оригіналу за 24.08.2011. Процитовано 4 липня 2009. 
  8. Решение ЕСПЧ по делу Paksas v. Lithuania(англ.)
  9. Paksas mulls new movement after leaving Lithuania's Order and Justice party. Lithuania Tribune. 1 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2019 — через Delfi. 
  10. Balčiūnaitė, Sniegė (29 вересня 2018). R.Paksas: nebelaikau savęs partijos "Tvarka ir teisingumas" nariu. 15min (лит.). Процитовано 25 березня 2019. 
  11. http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=205788
  12. Указ Президента Латвийской Республики от 25 ноября 2003 года Указ Президента Латвійської Республіки від 25 листопада 2003 Список нагороджених на сайті Президента Латвії [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.](латис.)
  13. Інформація на сайті Президента Португалії
  14. Указ Президента України від 5 листопада 1998 року № 1214/98 «Про нагородження відзнаками Президента України»

ПосиланняРедагувати