Розторопша плямиста (Silybum marianum) — вид трав'янистих рослин з роду розторопша родини айстрові.

Розторопша плямиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Розторопша (Silybum)
Вид:
Розторопша плямиста (S. marianum)
Біноміальна назва
Silybum marianum
Синоніми

Carduus marianus L.

Назва ред.

Народні назви: коловатнє зілля[1], комочник, Мар'їно гостропестро, растопша, расторопша, татарник.

Поширення та середовище існування ред.

Поширена по всій Європі крім півночі, на Кавказі, у південній частині Західного Сибіру, у Середній Азії, у західній і південно-західній Азії, північній і північно-східній Африці. Інтродукована рослина на північ Європи, у Північну й Південну Америку, Австралію, Південну Африку, південно-східну та східну Азію.

В Україні росте як бур'ян — на полях, уздовж доріг, на пустелях, смітниках та сухих місцях.

Практичне використання ред.

Часто культивується на городах як декоративна та лікарська рослина.

Дослідження доводять її позитивний вплив на людей з гепатитом і цирозом печінки. Захищає клітини печінки від пошкоджень і проникнення токсичних речовин, виводить уже наявні токсини, стимулює вироблення протеїну та активізує роботу ДНК і РНК. Порошок розторопші додають до їжі, або вживають у вигляді чаю.[2] З розторопші виготовляють популярний лікарський засіб «карсил».[3]

З розторопші роблять олію.[4]

Світлини ред.

Примітки ред.

  1. Коловатній — Словник української мови Бориса Грінченка. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 5 березня 2021.
  2. Розторопші плоди. Ліктрави (uk-UA) . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  3. Карсил — інструкція для застосування, ціна в аптеках. Tabletki.ua. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 15 березня 2019.[неавторитетне джерело]
  4. Олія розторопші: користь і шкода, як приймати. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 13 березня 2019.

Джерела ред.