Розсміши коміка

телепередача

Розсміши коміка — українськомовне (до 16 сезону — російськомовне) телевізійне шоу, яке транслюється на українському телеканалі «1+1» щосуботи.

Розсміши коміка
Жанр гумористичне талант-шоу
Слоган «Розсміши смішного!»
Тривалість ~ 40 хв.
Кількість сезонів 19
Кількість випусків
Режисер Михайло Комаровський
Ведучі Дмитро Шепелєв (1—5)
Віктор Васильєв[1] (6—11)
Ігор Ласточкін (12—16)
Юрій Ткач (17)
Володимир Дантес (18)
Валентин Міхієнко (з 19)
Члени журі Володимир Зеленський (1—15)
Михайло Галустян (1—2)
Євген Кошовий (3—18)
Юрій Ткач (16, з 18)
Оля Полякова (17)
Леся Нікітюк (з 19)
Країна Україна Україна
Мова російська (1—17), українська (з 18), суржик
Виробництво Студія Квартал-95
Місце зйомок Київ
Телеканал Інтер (1–3)
1+1 (4—17)
ТЕТ (18)
НТН, К1, Квартал TV, Квартал TV International, 1+1 International (повтори)
Новий канал (з 19)
Перша трансляція 19 лютого 2011
Сайт телепрограми rozsmishi-komika

Процес

ред.
 
Автор і виконавець пісні «Рассмеши смешного» Коля Сєрга

Взяти участь у шоу може кожен (тому дане телевізійне шоу можна вважати шоу талантів). Для цього треба завітати у визначений день на кастинг і вдало його пройти. Після цього учасник запрошується на сцену.

Мета учасника — змусити членів журі Юрія Ткача та Лесю Нікітюк (в 16 і 18 сезонах Юрія Ткача та Євгена Кошового, в 17 сезоні Євгена Кошового та Олю Полякову, в 3-15 сезонах Володимира Зеленського та Євгена Кошового, в 1 і 2 сезонах — Володимира Зеленського і Михайла Галустяна) засміятись або хоча б посміхнутись. Це зробити необхідно протягом однієї хвилини. Якщо йому це вдається, він «виграє» одну тисячу гривень. Далі він має право або продовжити участь, або забрати гроші.

Якщо учасник обирає продовжити гру, в нього є наступна хвилина, щоб розсмішити чи змусити посміхнутись коміків. Якщо йому це вдається, він «виграє» п'ять тисяч гривень. Якщо ні, він залишається ні з чим. Наступною межею є десять тисяч гривень, далі двадцять тисяч гривень, після чого можна заробити п'ятдесят тисяч гривень. Якщо учасник програє на будь-якому з цих етапів, він втрачає кошти. Гроші виплачуються відразу, безпосередньо на місці події.

Обличчя

ред.
Коміки/ведучі Сезони
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
Дмитро Шепелєв Ведучий
Віктор Васильєв Ведучий
Ігор Ласточкін Ведучий
Юрій Ткач Комік Ведучий Комік
Володимир Дантес Ведучий
Валентин Міхієнко Ведучий
Володимир Зеленський Комік
Михайло Галустян Комік
Євген Кошовий Комік
Оля Полякова Комік
Леся Нікітюк Комік

Окремі випадки

ред.
 
Члени журі Володимир Зеленський і Євген Кошовий
  • Під час першого випуску третього сезону, де брали участь ті, хто виграв щонайменше десять тисяч гривень у попередніх сезонах, було додано шосту хвилину з призом у сто тисяч гривень.[2]
  • Пісню «Рассмеши смешного» (укр. Розсміши смішного) написав Коля Серга, який узяв участь у 4 випуску шоу.[3][4]
  • За перший сезон був один випадок виграшу головного призу шоу (50 тисяч гривень): його вдалося заробити Миколі Атанову і Дмитру Рупчеву з Бердянська (хоча за винятком податків ця сума склала 35 000 гривень (30 % суми сплачується державі[5]))[6]. У третьому сезоні успіх повторити їм не вдалось[7]. У другому сезоні було два таких випадки[8]. В третьому сезоні станом на 22 квітня є лише один випадок, коли учасники першого випуску третього сезону Оля Панасенко і Леся Нікітюк з Хмельницького виграли п'ятдесят тисяч гривень (однак саме в цьому випуску ця сума не була максимальним виграшем)[2].
  • Пенсіонерка Лариса Львівна брала участь у шоу двічі. Першого разу в першому випуску першого сезону: вона програла, але їй дали одну тисячу гривень[9]. Другого разу у сьомому випуску першого сезону: їй знову не вдалося розсмішити коміків (вона програла третю спробу заробити десять тисяч гривень), але як виняток та в обмін на обіцянку більше не приходити в шоу їй виплатили зароблені раніше п'ять тисяч гривень[10].
  • У третьому випуску першого сезону брав участь Валерій Винарський[11].
  • Були випадки, коли ведучий Дмитро Шепелєв мінявся місцями з коміками[12][13][14][15].

Українське багатоголосе закадрове озвучення

ред.

Студія «1+1» на замовлення телеканалу «Квартал TV»

ред.

Ролі озвучували: Ярослав Чорненький, Дмитро Завадський, Андрій Твердак і Аліса Гур'єва

Студія «Так Треба Продакшн» на замовлення телеканалу «Квартал TV»

ред.

Ролі озвучували: Олександр Шевчук, Володимир та Дмитро Терещуки, Олексій Семенов, Павло Лі, Олександр Солодкий, В'ячеслав Скорик, Кирило Татарченко, Валентина Сова, Олена Бліннікова, Наталя Задніпровська, Світлана Шекера, Ганна Соболєва, Вікторія Левченко і Тетяна Руда

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Дмитра Шепелєва в шоу «Розсміши коміка» замінив Віктор Васильєв. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
  2. а б Відеозапис першого випуску третього сезону. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  3. Коля Серга смішить коміків. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  4. Коля Серга в десятці «Нової хвилі». Архів оригіналу за 31 липня 2011. Процитовано 22 квітня 2012.
  5. Податковий кодекс України, ст. 167 ч.3. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  6. Бердянці «розсмішили» коміків на 50 тис. грн. [Архівовано 18 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Переможці першого шоу «Розсміши коміка» програли 50 тисяч(рос.)
  8. 2 сезон шоу «Розсміши коміка». Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  9. Розсміши коміка: Прем'єрний випуск. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  10. Бабуся Лариса повертається!. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  11. Відеозапис третього випуску 1 сезону. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  12. Смійтеся разом з коміками!. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  13. Найсмішніший — найбагатший. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  14. За гарні жарти не гріх і розщедритися. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  15. Як народні коміки гроші роздавали. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 3 травня 2012.

Посилання

ред.