Відкрити головне меню

Розов Володимир Олексійович
Народився 15 липня 1876(1876-07-15)
Київ
Помер 21 травня 1940(1940-05-21) (63 роки)
Загреб
Діяльність мовознавець
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Київський університет (1906—1916),
Ніжинського Історико-філологічного інституту князя Безбородька (1916—1918),
університети у Скоп'є і Загребі
Вчене звання професор

Володи́мир Олексі́йович Ро́зов (15 (27) липня 1876, Київ — 21 травня, 1940, Загреб, Югославія) — український мовознавець.

Зміст

БіографіяРедагувати

Закінчив 1902 Київський університет, працював у ньому приват-доцентом (до 1916).

За фахом філолог, викладач Київського університету і Ніжинського Історико-філологічного інституту князя Безбородька. 1918 виїхав у Болгарію, згодом жив у Югославії.

Працював викладачем російської мови в університетах у Скоп'ї та Загребі.

Наукова діяльністьРедагувати

Підготував до друку українські грамоти 14—15 ст. (надруковані як видання Російської АН з російськими примітками 1917 p., у формі книги вийшли 1928 р. у виданні УАН; «Українські грамоти, І: 14 ст. і перша половина 15 ст.»).

Автор статей про мову цих грамот і про вивчення історії української мови (ЗНТШ, 77-78, 1907) та ін.

У рукописній спадщині Розова залишилися топо- й антропонімічний історико-географічний показник до його збірки грамот і праці з історії української та російської мови й культури (архів у Інституті Мовознавства в Києві).

Досліджував історію розвитку української шкільної драми, староболгарські і старосербські писемні пам'ятки.

ПраціРедагувати

ЛітератураРедагувати