Розенберг Борис Олександрович
Бори́с Олекса́ндрович Розенбе́рг (1936—2008) — учений- хімік, фахівець в галузі хімічної фізики високомолекулярних сполук.
Розенберг Борис Олександрович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 24 січня 1936 Кривий Ріг |
Помер | 19 жовтня 2008 (72 роки) |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | хімік ![]() |
Alma mater | Український державний хіміко-технологічний університет |
Галузь | хімічна фізика і хімія полімерів ![]() |
Заклад | Інститут проблем хімічної фізики РАН |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
Відомі учні | Давтян Севан Паруйрович |
Відомий завдяки: | хімія полімерів |
Нагороди | ![]() Бронзова Медаль ВДНГ Премія ім. В. О. Каргіна |
Життєпис
ред.Народився 1936 року в місті Кривий Ріг. З відзнакою закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут.
1961 року вступив до аспірантури Науково-дослідного фізико-хімічного інституту ім. Л. Я. Карпова, пройшов школу академіка С. С. Медведєва, 1965-го захистив кандидатську дисертацію.
Під час навчання в аспірантурі познайомився з двома представниками Московського інституту хімічної фізики АН СРСР — професорами Л. О. Блюменфельдом і М. С. Єніколоповим, який запросив його на роботу в філію Інституту в Черноголовці.
З 1965 року працював в Інституті проблем хімічної фізики РАН в Черноголовці, пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу полімерів і композиційних матеріалів.
1972 року захистив докторську дисертацію.
З 1978 по 1994 рік — професор Московського фізико-технічного інституту, а з 1995-го — професор Підмосковного філії МДУ в Чорноголовці.
Помер 19 жовтня 2008 року.
Спільно зі співробітниками досліджував регенерацію каучуку з автомобільних шин — для створення на основі регенерованого каучуку гумових виробів і високоміцних та вологостійких бітумних композицій з високою морозостійкістю (до — 300 °).
- Працював над теорією фазового поділу, індукованого ствердненням багатокомпонентних олігомерних систем
- виявив невідомий раніше дифузний механізм релаксації вільного об'єму аморфних полімерів
- встановив закономірності процесів затвердіння рідкокристалічних епоксидних мономерів в магнітному полі
- отримав фундаментальні результати щодо з'ясування кінетичних особливостей і механізму аніонної полімеризації вінілових мономерів, що містять групи з лабільним атомом водню.
Як педагог підготував 19 кандидатів і 6 докторів наук.
Є автором і співавтором понад 600 наукових праць, з них 14 монографій, книг і 40 винаходів.
Нагороджений
- Бронзовою медаллю ВДНГ (1968) — «за розробку технології термостабільних полімерів на основі формальдегіду і триоксану»
- Премією імені В. О. Каргіна (за 2005 рік, спільно з Маневичем Леонідом Ісаковичем та Чалих Анатолієм Євгеновичем) — за серію робіт «гетерофазні сітчасті полімерні матриці: розвиток теоретичних уявлень і експериментальних методів дослідження»
- Премією ІПХФ РАН імені Ф. І. Дубовицького (2005) — за роботи по аніонній полімеризації вінілових мономерів з рухомим атомом водню
- Заслужений діяч науки Російської Федерації (2006).
Джерела
ред.- http://www.polymsci.ru/static/BARozenberg_obituary.pdf [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Праці(рос.)
- https://www.icp.ac.ru/ru/about-us/about-institute/ipcp/institut-v-litsakh/1584-boris-aleksandrovich-rozenberg-k-75-letiyu-so-dnya-rozhdeniya.html?showall=1 [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Зберігаючи історію. Дві меморіальні дошки видатним вченим Є. Т. Денисову і Б. О. Розенбергу відкриті в ІПХФ РАН(рос.)
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |