Відкрити головне меню

Олекса́ндр Я́кович Розенба́ум (13 вересня 1951, Ленінград, СРСР) — радянський та російський автор-виконавець, співак, композитор, поет, актор, письменник, Заслужений артист Росії (1996)[1], Народний артист Росії (2001)[2].

Олександр Розенбаум
Зображення
рос. Розенбаум Александр Яковлевич
Основна інформація
Повне ім'я Олександр Якович Розенбаум
Дата народження 13 вересня 1951(1951-09-13) (68 років)
Місце народження Ленінград, СРСР
Роки активності 1968 — дотепер
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність єврей
Професія поет, композитор, співак, письменник, актор
Співацький голос баритон
Інструменти гітара, фортепіано
Жанр авторська пісня
rozenbaum.ru
Нагороди
Q: Цитати у Вікіцитатах
Файли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 13 вересня 1951 року в Ленінграді в сім'ї студентів-однокурсників 1-го Медичного інституту, Якова Шмар'євича Розенбаума[3] та Софії Семенівни Міляєвої. Яків і Софія закінчили інститут в 1952 році, а потім сім'я Розенбаумів вирушила жити до східного Казахстану, до міста Зиряновськ. Яків, лікар-уролог, став там головним лікарем міської лікарні; професія Софії — акушер-гінеколог. Протягом шести років батько й мати Сашка лікували мешканців Зирянівська. У цей же період в сім'ї народився ще один син — Володимир Розенбаум[4].

Став вивчати музику з п'ятирічного віку. Закінчив школу № 209 на вулиці Повстання — колишній Павловський інститут благородних дівиць, де раніше навчалися його батьки, а потім — дочка. Закінчив музичну школу № 18 за класом фортепіано та скрипки спочатку під керівництвом Лариси Янівна Іоффе, а згодом — талановитого вчителя Марії Олександрівни Глушенко[4]. Сусідом його бабусі був відомий гітарист Михайло Олександрович Мінін, у якого навчився азам, грі на гітарі навчався сам[4], брав участь у самодіяльності, потім закінчив вечірнє музичне училище за класом аранжування. Грав для друзів, вдома та у дворі. За словами Олександра Яковича, він «на сцені з п'яти років»[5]. Ходив на фігурне катання, у 12 років перейшов до секції боксу «Трудові резерви»[4].

У 1968—1974 роках навчався в Першому медичному інституті в Ленінграді. Досі щорічно дає там концерти. Його виключили з інституту за те, що він не поїхав разом з іншими студентами на традиційне збирання картоплі, але в армію не взяли через поганий зір. Олександр пішов працювати в лікарню. Через рік він поновив навчання в інституті. 1974 року здав на відмінно всі державні іспити й отримав диплом лікаря-терапевта загального профілю. Його спеціалізація — анестезіологія та реаніматологія. Пішов працювати у швидку допомогу, на Першу підстанцію, розташовану на вулиці Професора Попова, б. 16Б, неподалік від рідного інституту[4].

Навчався у вечірньому джазовому училище при Палаці культури ім. С. М. Кірова. Пісні почав писати з 1968 року в інституті для капусників, студентських спектаклів, вокально-інструментальних ансамблів і рок-груп. 1980 року пішов на професійну естраду. Грав у різних групах.

Родинне життя Розенбаума почалося рано, але перший шлюб тривав недовго. Вже через рік Розенбаум знову одружився, цього разу на своїй однокурсниці, у подружжя народилася дочка Ганна. У Олександра Розенбаума був вибір між професією лікаря, за якою він вже пропрацював 5 років, і естрадною кар'єрою. Вибір було зроблено на користь музики.

Виступав у складі груп та ансамблів: «Адміралтейство», «Аргонавти»[6], ВІА «Шестеро молодих», «Пульс» (під псевдонімом Аяров[7], від «А. Я. Розенбаум»).

Початком сольної діяльності можна вважати виступ 14 жовтня 1983 року в Будинку культури МВС ім. Ф. Е. Дзержинського. Надалі він став художнім керівником театру-студії «Творча майстерня Олександра Розенбаума».

2003 року обраний депутатом Державної думи Росії від партії «Єдина Росія».

Віце-президент і художній керівник концертного відділу товариства «Велике місто».

Голова ради Фонду розвитку історичної спадщини «Кронштадт». «Відновлення Морського собору р. Кронштадта і повернення його людям для служіння тій ідеї, для якої він був створений — бути головним морським храмом країни, — на думку Голови ради фонду Олександра Розенбаума є „святим завданням“»[8].

28 червня 2005 року підписав серед 50 представників громадськості лист на підтримку вироку колишнім керівникам «Юкоса»[9].

Мешкає і працює в Санкт-Петербурзі.

Підписав серед 42 відомих петербуржців відкритий лист президенту Дмитру Медведєву на підтримку будівництва «Охта-центру»[10].

Учасник щорічної Національної Премії Шансон Року у Кремлі 26 березня 2011.

Офіційна дискографіяРедагувати

(вказана дата запису, а не видання)

ВідеокліпиРедагувати

Фільми про Олександра РозенбаумаРедагувати

Державні нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Нагороджений указом Президента РФ Б. Єльцина 30.08.1996 г. Архів оригіналу за 06.01.2012. Процитовано 13.09.2011. 
  2. Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 541 від 15 травня 2001. Архів оригіналу за 6 січень 2012. Процитовано 13 вересень 2011. 
  3. Nadya.biz «Blog Archive» Яков Розенбаум, отец барда: «Разговоры о самоубийстве сына — глупость!». Архів оригіналу за 9 січень 2012. Процитовано 15 вересень 2011. 
  4. а б в г д Офіційний сайт Олександра Розенбаума. Біографія. Архів оригіналу за 27 вересень 2011. Процитовано 15 вересень 2011. 
  5. Розенбаум Олександр Якович. Архів оригіналу за 24 серпень 2007. Процитовано 24 серпень 2007. 
  6. Історія радянської рок-музики — Аргонавти
  7. Олександр Розенбаум: «Я втомився від цієї країни. Мабуть, як ніколи!»[недоступне посилання з липень 2019]
  8. У Морському соборі Кронштадта вперше за 75 років пройшла святкова літургія
  9. Звернення діячів культури, науки, представників громадськості у зв'язку з вироком, винесеним колишнім керівникам НК «ЮКОС»
  10. / 09/019 / На підтримку «Охта центру» виступили 42 відомих петербуржця / / fontanka.ru
  11. Указ Президента Російської Федерації від 7 вересня 2011 № 1175 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 6 січень 2012. Процитовано 15 вересень 2011. 
  12. Фото О. Я. Розенбаума в мундирі з нагородами
  13. Олександр Розенбаум нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»