Відкрити головне меню

Розго́ртка зобра́ження — процес поелементного перетворення оптичного зображення в послідовність електричних сигналів за встановленим порядком з метою відтворення, запису та/або збереження розгорнутого зображення на спеціальних в тому числі й віддалених пристроях. Порядок чергування елементів зображення в процесі перетворення може обиратися довільним, але має бути однаковим при розгортці і відтворені зображення (відповідати вимогам синхронності та синфазності).

Зміст

Принципи перетворенняРедагувати

Суть процесу розгортки полягає на тому, що для кожного елементу поля зображення (зрештою, це може бути поле температур, електричних потенціалів або інших фізичних величин) визначаються конкретні координати в системі координат розгортки. Амплітуда ж сигналів залежить від фізичних характеристик елемента поля, що знаходиться в даній точці. Для монохромного зображення такою фізичною характеристикою є яскравість елемента зображення. Найважливішим параметром розгортки є ступінь дискретизації зображення, який визначається кількістю елементів перетворених за один цикл розгортки. Чим більше елементів перетворено і передано за один цикл, тим більшою буде чіткість відтвореного зображення.

Види розгортокРедагувати

Розгортка зображення здійснюється механічним або електронним способом. На практиці використовують різноманітні види розгортки:

  • спіральну
  • синусоїдальну
  • растрову, яка поділяється на прогресивну та черезстрочну (черезрядкову)

Телевізійна розгорткаРедагувати

Телевізійна розгортка — послідовне розкладання (розгортка) передаваних оптичних зображень на складові елементи, яке здійснюється у передавальній телевізійній трубці з метою одержання телевізійних відеосигналів, а також зворотне перетворення, або синтез, переданих зображень (їх створюють телевізійні відеосигнали), що реалізується в кінескопі.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

(рос.)