Рождественське (Черкаська область)

Рожде́ственськесело в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Великохутірській сільській громаді. Розташоване на високому обривистому лівому березі річки Золотоношки.

село Рождественське
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Громада Великохутірська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040010030020502
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване до 1709
Населення 347 (2001 рік)
Поштовий індекс 19855
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°52′05″ пн. ш. 32°09′43″ сх. д. / 49.86806° пн. ш. 32.16194° сх. д. / 49.86806; 32.16194Координати: 49°52′05″ пн. ш. 32°09′43″ сх. д. / 49.86806° пн. ш. 32.16194° сх. д. / 49.86806; 32.16194
Середня висота
над рівнем моря
113 м[1]
Водойми річка Золотоношка
Відстань до
обласного центру
47,9 (фізична) км[2]
Місцева влада
Адреса ради с. Великий Хутір
Карта
Рождественське. Карта розташування: Україна
Рождественське
Рождественське
Рождественське. Карта розташування: Черкаська область
Рождественське
Рождественське
Мапа
Мапа

Історія ред.

Спочатку село складалося з кількох окремих хутірців: Гайворонщини, Деркачівки, Вітровки. Поступово хутірці об'єдналися. Назва села походить від свята Рождества пресвятої Богородиці. За іншою версією село завдячує своїй назві церкві Різдва Христового, тобто Рождественській[3]. У часи Київської Русі землі сучасного села входили до Переяславського князівства. У XIV столітті вони стали частиною Литовських володінь. У 1569 році ввійшли до складу Канівського староства Київського воєводства.

Хутори (Селища) у складі селища були приписані до Парасковіївської церкви у Великому Хуторі[4] та Лукинської у Львівці.[5]

У роки визвольної війни 1648—1654 років село входило до Переяславського полку. До 1709 року землі села належали полковнику Івану Мировичу, потім цар Петро І відбирає всі маєтності у Мировича, як покарання за перехід на бік шведів, і віддає князю Кантакузену.

Селище є на мапі 1816 року як Дергачівка.[6]

У середині XIX століття землі села ввійшли до великих володінь княгині Барятинської.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного радянським окупаційним урядом 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Населення ред.

Мовний склад ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 339 97,69 %
Російська 8 2,31 %
Разом 347 100,00 %

Відомі люди ред.

Також у селі народилися і виросли:

  • кандидат біологічних наук, доцент Київської аграрної академії Дерев'янко Іван Дмитрович
  • кандидат медичних наук Литовченко Юрій Степанович.
  • Обрусна Світлана Юріївна (* 1974) — українська правознавиця, кандидатка історичних наук, доктор юридичних наук, професор.

Пам'ятники ред.

У центрі села знаходиться обеліск Слави та пам'ятний знак жертвам Голодомору.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Погода в Україні
  2. maps.vlasenko.net(рос.)
  3. «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 543 (PDF) (UK) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 477 (PDF) (UK) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства.
  6. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 30 жовтня 2021.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання ред.