Родопська вузькоколійна залізниця

Родопська вузькоколійна залізниця
	42°12′13″ пн. ш. 24°07′50″ сх. д. / 42.20361111113877683° пн. ш. 24.13055555558377918° сх. д.Координати: 42°12′13″ пн. ш. 24°07′50″ сх. д. / 42.20361111113877683° пн. ш. 24.13055555558377918° сх. д.
Тип	залізнична лінія
Статус	Загального користування
Засновано	1 серпня 1926, 3 липня 1927, 27 жовтня 1928, 12 грудня 1937, 30 липня 1939, 3 березня 1943 і 9 грудня 1945
Штаб-квартира	Septemvri Municipalityd; Rakitovo Municipalityd; Velingrad Municipalityd; Якоруда; Белиця; Разлог; Банско; Болгарія
Власник(и)	Національна компанія «Залізнична інфраструктура»d
	Родопська вузькоколійна залізниця у Вікісховищі

Вузькоколійна залізниця Септемврі — Добриниште або Лінія № 16 — це остання діюча лінія вузькоколійної залізниці (колія 760 мм) болгарських державних залізниць БДЖ. Вона веде з міста Септемврі через Велинград і Бансько до Добриниште. Траса проходить між гірськими масивами Рила та Родопи і закінчується на схід від гір Пірин. Загальна довжина лінії становить 125 кілометрів, середній час в дорозі — близько 5 годин.

Історія ред.

Залізнична лінія була побудована в кілька етапів між 1922 і 1945 роками. Перша ділянка Септемврі — Велинград була відкрита 1 серпня 1926 року^[1]. Останню ділянку Бансько — Добриниште було введено в експлуатацію 9 грудня 1945 року. Одна гілка Варвара — Пазарджик довжиною 16,6 км у 2002 році була закрита і демонтована.

Через проходження маршруту горами, цю вузькоколійку часто порівнюють із залізницями в Альпах. Однак на відміну від них лінія № 16 не електрифікована, і по ній ходять дизельні локомотиви. Туристичні групи також перевозить паровоз.

На лінії на висоті 1267 метрів знаходиться зупинний пункт Аврамово — найбільш високо розташована залізнична станція на Балканах. Уздовж траси побудовано 35 тунелів, що мають сумарну довжину 2858 метрів. Найдовший тунель (№ 32) має довжину 314 м^[2]. Між станціями Света-Петка і Черна-Места є чотири спіральних віадука^[3]^[4].

До 1942 року пасажирські та вантажні перевезення залізничною лінією здійснювали паровози серії 500⁷⁶ і 600⁷⁶ (маленькі цифри позначають ширину колії). У 1942 році були введені в експлуатацію дизельні локомотиви «Ganz», які здійснювали пасажирські перевезення. З появою локомотивів «Henschel» — Kassel серії 75 експлуатація паровозів була припинена^[5].

Поїзд на лінії
Поїзд на лінії
Станція Якоруда
Станція Аврамово
Станція Велінград
Тепловоз на лінії
Локомотив-пам'ятник біля залізничного училища в Софії
Паровоз 609⁷⁶

Примітки ред.

↑ Заповед № 4749 от 28 юли 1926 г. Обн. ДВ. бр. 95 от 30 юли 1926 г.
↑ eisenbahnen-der-welt.de Rhodopenbahn [Архівовано 2019-05-01 у Wayback Machine.] Abgerufen am 20. Juni 2012
↑ Infobroschüre auf bahntouristik.de [Архівовано 2012-06-15 у Wayback Machine.] Abgerufen am 20. Juni 2012
↑ Streckenabschnitt bei openstreetmap.org Abgerufen am 20. Juni 2012
↑ Деянов, Димитър, Стефан Деянов. Локомотивите на Българските държавни железници. София, ВТУ «Тодор Каблешков» — София, 2008. ISBN 978-954-12-0150-3

Література ред.

Paul Engelbert: Schmalspurig durch Bulgarien, Verlag Stenvalls, Malmö 2002, ISBN 91-7266-155-0
Rudolf Heym: 125 Kilometer auf schmaler Spur, Lok-Magazin 4/2008, ISSN 0458-1822

[Заповед_4749-1] Заповед № 4749 от 28 юли 1926 г. Обн. ДВ. бр. 95 от 30 юли 1926 г.

[2] senbahnen-der-welt.de Rhodopenbahn [Архівовано 2019-05-01 у Wayback Machine.] Abgerufen am 20. Juni 2012

[3] Infobroschüre auf bahntouristik.de [Архівовано 2012-06-15 у Wayback Machine.] Abgerufen am 20. Juni 2012

[4] Streckenabschnitt bei openstreetmap.org Abgerufen am 20. Juni 2012

[5] Деянов, Димитър, Стефан Деянов. Локомотивите на Българските държавни железници. София, ВТУ «Тодор Каблешков» — София, 2008. ISBN 978-954-12-0150-3

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]