Родникова Гута

село в Закарпатській області, Україна
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Роднико́ва Гу́та — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області.Входить до складу Полянської сільської громади.

село Родникова Гута
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Тер. громада Полянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21040210090082301
Основні дані
Засноване 1618
Населення 483
Площа 12 км²
Густота населення 40,25 осіб/км²
Поштовий індекс 89310
Телефонний код +380 3133
Географічні дані
Географічні координати 48°43′32″ пн. ш. 22°55′35″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
467 м
Водойми струмок Шипіт
Місцева влада
Адреса ради 89310, с. Родниківка, 12а
Карта
Родникова Гута. Карта розташування: Україна
Родникова Гута
Родникова Гута
Родникова Гута. Карта розташування: Закарпатська область
Родникова Гута
Родникова Гута
Мапа
Мапа

Назва

ред.

Колишня назва — Ізвор Гута. Назва села Родникова Гута походить від того, що в цьому селі в давнину був склозавод, яким управляв фермер. На цьому заводі працювали люди різних національностей (чехи, словаки, поляки, угорці). Угорці називали село Фораш Гута, а словаки — Ізвор Гута. У перекладі Фораш і Ізвор означає струмок. А склозавод називали Гута, який давав основну продукцію — пляшки. Родник — це струмок, який бере початок у Родниковій Гуті.

Історія

ред.

Вперше про це село згадується в документах в 1618 році. Першими поселенцями цього села були словаки, чехи, угорці та німці.

Після занепаду село знову заснував граф Шенборн, переселивши сюди в 1827—1830 роках 38 сімей для роботи в лісі та на склофабриці, що існувала з 1834 р. до середини XIX ст. Прийшли вони з-під Міхаловець і Вранова (Словаччина).

Старожили розповідають, що, згідно з сільським переказами, виробництво скла з Родникової Гути було перенесено через хребет в сусіднє село Верхня Грабівниця.

Найбільш поширене прізвище в селі — Гутник.

храм Вознесіння Господнього. 1946.

Дерев'яну церкву збудував у 1924 р. відомий на Верховині майстер Василь Улинець. На жаль, восени 1944 р., коли через село проходив фронт, коло церкви впала міна і споруда згоріла. Село було евакуйоване, а коли люди повернулися, виднівся лише цоколь церкви. На цім цоколі місцеві майстри Токарчик, Ключкович, Петро Тріщула збудували в 1946 р. нову дерев'яну церкву. Форми цієї церкви, можливо, повторюють форми старої церкви, за винятком хіба що заверпіення турні, яке в Улинця було завжди бароковим. Дзвіниця є дуже простою каркасною спорудою під чотирисхилим шатром. Зовнішній вигляд ансамблю зіпсовано бляшаними покрівлями. Збереглася картина початку XX ст. «Ісус Христос».

Географія

ред.

Селом тече струмок Шипіт.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 518 осіб, з яких 254 чоловіки та 264 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 483 особи.[2]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,07 %
словацька 3,73 %
інші 0,20 %

Туристичні місця

ред.

- храм Вознесіння Господнього. 1946.

- старий склозавод

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

ред.