Роберт Вілліс (англ. Robert Willis; 27 лютого 1800(18000227) — 28 лютого 1875) — англійський учений.

Роберт Вілліс
Народився 27 лютого 1800(1800-02-27)[1][2][…]
Лондон, Королівство Велика Британія[5]
Помер 28 лютого 1875(1875-02-28)[1][2][…] (75 років)
Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[1][5]
·бронхіт
Країна  Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
Діяльність інженер, математик, архітектор, мовознавець, мистецтвознавець
Alma mater колледж Гонвілл-енд-Кізd
Заклад Кембриджський університет
Членство Лондонське королівське товариство і Туринська академія наук[5]
Батько Robert Darling Willisd
Нагороди

Біографія ред.

Син придворного медика короля Георга III. Закінчив Кембриджський університет в 1826 році і згодом викладав там. В 1837 р. Вілліс був обраний джексоніанскім професором Кембриджського університету, для чого за ним повинні були бути «визнані найбільші знання з експериментальної частини натуральної філософії».

Основний внесок Вілліс вніс у вивчення акустики людської мови. У своїй праці «Про голосні звуки» (англ. On vowel sounds, and on reed-organ pipes; 1830, опубліковано в 1832) Роберт Уілліс описав механізм вилучення голосних звуків за аналогією зі звукодобуванням органу. Це вчення було розвинене Віллісом у наступній статті «Механізм гортані». Вілліс також опублікував книгу «Основи механізмів» — твір, який склав йому ім'я в технічній науці. Він перший помітив, що можна розглядати механізми як засіб здійснювати довільні співвідношення рухів і їх складових частин незалежно від прикладених сил, що визначають напрямок і швидкість дійсного руху що відбувається, і запропонував нову систему їх класифікації. Більші частини книги розроблені автором самостійно, наприклад, теорія форми зубців зубчастих коліс, для креслення яких він описує спеціальне пристосування, назване їм одонтограф.

Примітки ред.

Джерела ред.