Відкрити головне меню

Римський імператор

верховний монарх Стародавнього Риму
(Перенаправлено з Римські імператори)

Ри́мський імпера́тор — правитель Римської держави впродовж імперського періоду (починаючи з 27 до н. е.). Римляни не вживали єдиного терміну для найменування цієї найвищої посадової особи держави. У різні часи вживались такі латинські титули: imperator, augustus, caesar і princeps.

Зміст

Західна ЄвропаРедагувати

У Західній Європі титул римських імператорів носили германські монархи, правителі Священної Римської імперії. Вперше цей титул прийняв Карл Великий у 800 році. Його нащадки використовували цю титулатуру до 1806 року.

Османська імперіяРедагувати

Докладніше: Османи

Після завоювання турками Константинополя, столиці Візантійської (Римської) імперії в 1453 році, султани Османської імперії стали носити титул «імператорів Риму» (тур. Kayser-i Rum)[1]. Він використовувався у титулатурі правителів цієї держави до 1922 року.

До 1461 року, до падіння Трапезундської імперії під ударами Османів, титул римських імператорів носили її правителі.

ПриміткиРедагувати

  1. İlber Ortaylı, «Büyük Constantin ve İstanbul», Milliyet, 28 May 2011.

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати