Відкрити головне меню

Римсько-парфянська війна — війна в 54-64 між Римською імперією та Парфянським царством за контроль над Великою Вірменією, колишньою буферною державою між цими двома імперіями.

Римсько-парфянська війна (54-64)
Римсько-парфянські війни
Roman-Parthian War 61-63.svg
Мапа бойових дій
Дата: 5863 роки
Місце: Велика Вірменія
Результат: династія Аршакідів зайняла трон Вірменії як васал Риму
Сторони
Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія Парфянське царство
Командувачі
Гней Доміцій Корбулон
Луцій Юній Цезеній Пет
Тигран VI
Трдат I
Вологез I
Мапа, 50
Парфянський вершник
Вологез I

З часів правління римського імператора Октавіана Августа Велика Вірменія фактично була клієнтською державою Риму, проте в 52-53 парфянам вдалося затвердити на престолі свого ставленика, Трдата I.

Ці події збіглися зі сходженням на римський імператорський престол Нерона, і молодий імператор вирішив енергійно відреагувати на них. Війна, яка стала єдиною великою «зарубіжною» кампанією в період його правління, почалася зі швидкого успіху римських військ на чолі з талановитим воєначальником Гнеем Доміцієм Корбулоном. Їм вдалося розбити сили, лояльні Трдату, звести на вірменський престол римського ставленика, Тиграна VI, після чого вони покинули країну. Успіху римлян сприяло в тому числі те, що парфянський цар Вологез I був зайнятий придушенням кількох повстань в самій Парфії. Однак як тільки ці повстання були придушені, парфяни звернули свою увагу на Вірменію та через кілька років безрезультатних кампаній змогли завдати римлянам важкої поразки в битві при Раделії.

Конфлікт за Вірменію незабаром після цього опинився в свого роду тупику та завершився формальним компромісом: відтепер вірменський престол займали парфянські князі з династії Аршакідів, але їх кандидатури повинні були затверджуватися римськими імператорами[1]. Цей конфлікт став першим прямим зіткненням між Парфією та Римом з моменту розгрому Марка Лініція Красса в битві при Каррах і парфянського походу Марка Антонія, що відбулися понад 100 років тому, і був першим з безлічі воєн між Римом та іранськими правителями (Парфією, потім державою Сасанідів) за контроль над Великою Вірменією[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Bivar (1968), p. 85
  2. Bivar (1968), p. 80

БібліографіяРедагувати