Римар Ігор Миколайович

український військовик (1987-2015)

Ігор Миколайович Римар (16 квітня 1987, с. Трибухівці Бучацького району Тернопільської області — 27 січня 2015, м. Київ) — український військовик, старший солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Ігор Миколайович Римар
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 16 квітня 1987(1987-04-16)
с. Трибухівці, Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть 27 січня 2015(2015-01-27) (27 років)
м. Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
CMNS: Римар Ігор Миколайович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 16 квітня 1987 року в с. Трибухівці Бучацького району Тернопільської області. Виріс без батька, виховували хлопця мама та бабуся. Проживав у с. Ріпинці Бучацького району.

Із початком війни Ігор відмовився від своїх заробітків у Росії. 9 листопада 2014 року був призваний за мобілізацією. Отримав тяжкі поранення 9 січня під час атаки російських бойовиків на новий термінал аеропорту Донецька. У бою від розриву міни Ігорю відірвало руку, розтрощило щелепу і гортань. Через обстріли йому довелось чекати близько семи годин, протягом яких йому рятував життя молодший сержант Ігор Зінич, перш ніж побратими змогли вивезти пораненого з аеропорту до шпиталю, спочатку в Артемівськ, а потім — до Харківського військового госпіталю. Будучи беззбройними, під прицілом терористів, Ігоря 1,5 км виносили Петро Полицяк з побратимом Іваном. Більше двох тижнів воїн боровся за життя, переніс чотири операції.

Помер 27 січня 2015 у Київському військовому клінічному центрі.

 
Поховання Ігоря Римара

Похоронна процесія почалася в с. Ріпинці, поховали Героя на цвинтарі у східній частині с. Трибухівці.

Залишилися мати і дружина Леся, з якою прожив тільки 2 роки і 4 місяці. Більше 200 тисяч зібраних коштів на лікування Ігоря дружина після похорону передала для поранених хлопців.

Нагороди та вшанування ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 521 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Римару Ігорю Миколайовичу (посмертно)».
  3.   Тернопільських кіборгів нагородили, чотирьох — посмертно на YouTube // Телекомпанія TV-4, 19 січня 2016.
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  5.   Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 27 січня на YouTube

Джерела ред.

  • Кошіль, І. Ігор Римар залишився без гортані, без щелепи і без руки / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 2 (21–27 січ.). — С. 4.

Посилання ред.

  Зовнішні відеофайли
    Зустріч загиблого «кіборга». Тернопільщина на YouTube // Відеоканал Андрія Орляка, 28 січня 2015.
    Тіло Ігора Римара зустрічали в Бучачі на YouTube // Студія «Клен», 29 січня 2015.
    Похорон Ігора Римара на YouTube // Студія «Клен», 30 січня 2015.