Рилов Євген Михайлович

російський плавець

Євген Михайлович Рилов (рос. Евгений Михайлович Рылов, нар. 23 вересня 1996, Новотроїцьк, Росія) — російський плавець, бронзовий призер Олімпійських ігор 2016 року, чемпіон світу.

Євген Рилов
Євген Михайлович Рилов (рос. Евгений Михайлович Рылов)
Загальна інформація
Національність росіянин
Громадянство Росія Росія
Народження 23 вересня 1996(1996-09-23) (27 років)
Новотроїцьк, Росія
Зріст 184 см
Вага 69 кг
Батько Mikhail Rylovd
Спорт
Країна Росія Росія
Вид спорту плавання
Клуб «Дельфін»
Команда Energy Standardd
Тренери Andrej Šišind
Участь і здобутки
CMNS: Рилов Євген Михайлович у Вікісховищі
Нагороди
Орден Дружби
Орден Дружби
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
Заслужений майстер спорту Росії
Заслужений майстер спорту Росії
Майстер спорту Росії міжнародного класу
Майстер спорту Росії міжнародного класу
Спортивні медалі
Представник Росія Росія
Плавання
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 100 м на спині
Золото Токіо 2020 200 м на спині
Срібло Токіо 2020 4x200 м вільним стилем
Бронза Ріо-де-Жанейро 2016 200 м на спині
Чемпіонат світу
Золото Будапешт 2017 200 м на спині
Бронза Казань 2015 200 м на спині
Бронза Будапешт 2017 4x100 м комплексом

Біографія ред.

Путініст, підтримав збройну агресію Росії проти України[1][2]. У грудні 2023 року самоусунувся від участі в Олімпіаді 2024 року, заявивши, що "вірить у великий російський народ" та не буде уподібнюватися "західним провокаторам"[3].

Результати ред.

Рік Змагання Місце проведення 50 м на спині 100 м на спині 200 м на спині 4x100 м вільним стилем 4x200 м вільним стилем 4x200 м вільним стилем, мікст 4x100 м комплексом 4x100 м комплексом, мікст
Час Місце Час Місце Час Місце Час Місце Час Місце Час Місце Час Місце Час Місце
2014 Юнацькі Олімпійські ігри   Нанкін, Китай 25.09   54.24   1:57.08   3:25.01 4 3:38.02   3:50.86  
2015 Чемпіонат світу   Казань, Росія 53.23 7 1:54.60   3:30.90 5
2016 Олімпійські ігри   Ріо-де-Жанейро, Бразилія 52.74 6 1:53.97   3:31.30 4
2017 Чемпіонат світу   Будапешт, Угорщина 1:53.61 ER   3:29.76  
2018 Чемпіонат Європи   Глазго, Велика Британія 52.74   1:53.36 ER   3:12.23   3:33.08[4]  
2019 Чемпіонат світу   Кванджу, Південна Корея 24.49   52.67   1:53.40   3:09.97   3:28.81 NR   3:40.78 NR 4
2021 Чемпіонат Європи   Будапешт, Угорщина 53.51 8 1:54.46   3:14.50[4]   7:44.07[4]   3:34.72[4]  
Олімпійські ігри   Токіо, Японія 51.98 ER   1:53.27 OR   7:01.81   3:29.22 4 3:42.45 7


Нагороди ред.

  • Орден Дружби (11 серпня 2021 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняного спорту, високі спортивні досягнення, волю до перемоги і цілеспрямованість, виявлені на Іграх ХХХІІ Олімпіади 2020 року в місті Токіо (Японія) [5].
  • Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (25 серпня 2016 року) — за високі спортивні досягнення на Іграх XXXI Олімпіади 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Бразилія), виявлені волю до перемоги і цілеспрямованість[6].
  • Медаль «За доблесть в службі» (МВД)[7]

Примітки ред.

  1. Додаток до Постанови Верховної Ради України «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до спортсменів із російської федерації, республіки білорусь та інших держав»
  2. Мороз, Євген (17 квітня 2023). Мінмолодіспорту опублікувало список атлетів, які підтримують війну в Україні. Суспільне. Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  3. Парад ганебних відмов. Російські спортсмени почали самоусуватися від Олімпіади-2024. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
  4. а б в г Вказано час попереднього запливу, у якому спортсмен брав участь
  5. «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  6. Указ Президента Российской Федерации от 25.08.2016 № 429 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  7. Владимир Колокольцев наградил бронзового медалиста Олимпийских игр-2016 Евгения Рылова. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.

Посилання ред.