Риківська волость
Риківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Риков.
| Риківська волость | ||||
| Центр | Риков | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 19 561 (1885) | |||
| Населення | 8281 осіб (1885) | |||
| Густота | 38.8 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 24 поселень, 29 сільських громад. Населення — 8281 особа (4143 чоловічої статі та 4138 — жіночої), 1483 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 11449 | 4873 |
| Приватної власності | 7003 | 4780 |
| Казенної власності | 413 | — |
| Іншої власності | 696 | 284 |
| Загалом | 19561 | 13537 |
Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:
- Риков — колишнє державне й власницьке село за 15 верст від повітового міста, 933 особи, 175 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, постоялий будинок, 3 вітряних млини, 2 крупорушки. За 9 і 15 верст — поташні заводи.
- Багринівка — колишнє державне й власницьке село при річці Малотеча, 494 особи, 90 дворів, православна церква, 4 вітряних млини.
- Горбове — колишнє державне село при річці Десна, 647 осіб, 117 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, 2 постоялих будинки.
- Гірки — колишнє державне село при річці Десна, 615 осіб, 139 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 крупорушки.
- Дігтярівка — колишнє державне село при струмкові, 934 особи, 170 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих двори, постоялий будинок, вітряний млин, крупорушки, 2 поташних заводи, щорічний ярмарок.
- Комань — колишнє державне й власницьке село при річках Десна й Команка, 494 особи, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів.
- Кудлаївка — колишнє державне село при річці Десна, 766 осіб, 135 дворів, православна церква, 2 водяних млини, крупорушка.
- Стахорщина — колишнє державне й власницьке село при річці Малотеча, 542 особи, 114 дворів, православна церква, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок, вітряний млин.
- Форостовичі — колишнє державне й власницьке село, 967 осіб, 195 дворів, православна церква, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
- Чулатів — колишнє державне й власницьке село при річках Десна й Команка, 339 осіб, 73 двори, православна церква, вітряний млин.
1899 року у волості налічувалось 26 сільських громад, населення зросло до 11 773 особи (6004 чоловічої статі та 5769 — жіночої)[3].
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 94-95 (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 116 (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |