Олексі́й Льво́вич Ри́бников (*17 липня 1945, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989). Народний артист Російської Федерації (1999)[5]. Лауреат міжнародних та громадських премій. Член Спілки композиторів (1969), Союзу кінематографістів (1979). Член Ради при Президентові РФ з культури і мистецтва та Комітету з премій Уряду Москви. Президент Національної премії та фестивалю «Музичне серце театру».

Рибников Олексій Львович
рос. Рыбников Алексей Львович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 17 липня 1945(1945-07-17) (78 років)
Місце народження Москва, СРСР
Роки активності 1953 — тепер. час
Громадянство СРСР[1][2] і Росія[3][4]
Професії композитор, кінокомпозитор
Освіта Центральна музична школа (1962) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1967)
Інструменти фортепіано
Жанри рок-опера і симфонічна музика
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений діяч мистецтв РРФСР Народний артист Російської Федерації Державна премія Росії
alexeyrybnikov.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (незаконна гастрольна діяльність в окупованому РФ Криму (липень 2019)[6]. У 2022 році підтримав військові дії РФ проти України[7][8].

Біографія ред.

Народився у родині митців. Мати була художником-дизайнером, батько — скрипалем, що працював в оркестрі Олександра Цфасмана. Рибников почав пробувати себе як композитора вже в дитинстві: у 8 років написав кілька фортепіанних п'єс, в 11 — балет «Кіт у чоботях».

З 1956 по 1962 роки навчався в Центральній музичній школі при Московській консерваторії. У 1962—1967 вчився в Московській консерваторії за класом композиції А. І. Хачатуряна, яку закінчив з відзнакою 1967 року, а 1969 закінчив аспірантуру по класу цього ж музиканта.

З 1969 по 1975 рік Олексій Рибников викладав в Московській консерваторії на кафедрі композиції.

У 1979 році Олексій Рибников був визнаний Всесоюзним хіт-парадом найпопулярнішим композитором року і нагороджений премією за найкращу музику до кінофільму на Московському міжнародному кінофестивалі. В 1989 році загальний тираж проданих дисків з музикою А. Рибникова перевищив 10 мільйонів екземплярів.

В 1988 році Олексій Рибников заснував Виробничо-творче об'єднання «Сучасна опера» при Спілці композиторів СРСР. В 1992 році тут була представлена ​​публіці музична містерія А. Рибникова «Літургія оголошених».

В 1999 році Постановою Уряду Москви при Комітеті з культури Москви був створений Театр Олексія Рибникова.

З 26 липня 2010 року — член Патріаршої ради з культури (Російська православна церква)[9].

2012 року на виборах в Президенти РФ був довіреною особою чинного прем'єр-міністра Володимира Путіна[10].

Живе і працює в Москві. Дружина — Тетяна, закінчила МДУ імені М. В. Ломоносова. Дочка — Анна, кінорежисер. Син — Дмитро, композитор, музикант[11].

Творчість ред.

Автор музики до численних кінофільмів, мультфільмів, музичних спектаклів. а також камерної і симфонічної музики.

Мюзикли ред.

  1. «Зірка і Смерть Хоакіна Мур'єти»Звезда и Смерть Хоакина Мурьеты»), 1975 р., перша постановка на сцені театру Ленком −1976. Відновлено театром Рибникова в 2007 році
  2. «Юнона і Авось»: перша прем'єра пройшла в Храмі в Філях і спектакль називався «Авось» (1979), потім перша постановка в театрі в 1982 вже під назвою «Юнона і Авось». Прем'єра оновленої версії відбулася в липні 2009 року у Франції.
  3. «Літургія оголошених» («Литургия оглашенных»), 1983—1989. Перша постановка — 1992.
  4. «Буратіно», лібрето Софії Троїцької, тексти пісень Юрій Ентін, постановка Театру Олексія Рибникова в березні 2006 року.
  5. «Червона шапочка» («Красная Шапочка»), тексти пісень Юлій Кім, тексти інтермедій Олександр Рихлов, постановка Театру Олексія Рибникова в 2007—2008.
  6. «Війна і мир» за мотивами однойменного роману Л. Толстого, написан у 2011.

Фільмографія ред.

Кінофільми ред.

  1. 1966 — Вершник над містом
  2. 1968 — Три дні Віктора Чернишова
  3. 1969 — День і все життя
  4. 1971 — Острів скарбів
  5. 1972 — Без трьох хвилин рівно
  6. 1974 — Велика космічна подорож
  7. 1974 — Петро Мартинович і роки великого життя
  8. 1975 — Приголомшливий Берендеєв
  9. 1975 — Коли тремтить земля
  10. 1976 — Щоденник Карлоса Еспінол
  11. 1976 — Денний поїзд
  12. 1977 — Зникнення
  13. 1977 — Зворотний зв'язок
  14. 1977 — Вусатий нянь
  15. 1978 — Іванцов, Петров, Сидоров
  16. 1978 — Нові пригоди капітана Врунгеля
  17. 1978 — Йшов собака по роялю
  18. 1979 — Прийміть телеграму в борг
  19. 1979 — Чужа компанія
  20. 1980 — Вам і не снилося
  21. 1980 — Бажаю успіху
  22. 1980 — Нічна пригода
  23. 1980 — Політ з космонавтом
  24. 1980 — Крізь терни до зірок
  25. 1980 — Той самий Мюнхгаузен
  26. 1981 — Руки вгору!
  27. 1982 — Василь Буслаєв
  28. 1982 — Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти
  29. 1982 — Мати Марія
  30. 1982 — Казки… казки… казки старого Арбату
  31. 1982 — Терміново... Таємно... Губчека
  32. 1983 — Карантин
  33. 1983 — Магістраль
  34. 1983 — Озирнись
  35. 1983 — Серафим Полубєс й інші мешканці Землі
  36. 1983 — Казка про Зоряного хлопчика
  37. 1984 — Віра, надія, любов
  38. 1984 — Нам не дано передбачити…
  39. 1984 — Прохіндіада, або Біг на місці
  40. 1984 — Шанс
  41. 1985 — Ось моє село...
  42. 1986 — Гонка століття
  43. 1986 — Русь споконвічна (2 серії)
  44. 1989 — Утамуй мої печалі
  45. 1991 — Цар Іван Грозний (інша назва — Князь Срібний)
  46. 1992 — Виховання жорстокості у жінок і собак
  47. 1992 — Тільки не йди…
  48. 1993 — Велика княгиня Єлисавета
  49. 1993 — Кодекс безчестя
  50. 1993 — Вирок
  51. 1993 — Я винен
  52. 2000 — Я винен — 2
  53. 2002 — Зірка
  54. 2003 — Життя одне
  55. 2003 — Ефект ірису (Вигнанець)
  56. 2004 — Апокриф: Музыка для Петра и Павла
  57. 2006 — Заєць над безоднею
  58. 2006 — Вовкодав з роду Сірих Псів
  59. 2006 — Андерсен. Життя без любові
  60. 2007 — Будинок на Англійській набережній
  61. 2007 — Батько
  62. 2007 — 1612 (Хроніки смутного часу)
  63. 2008 — Пасажирка
  64. 2009 — Поп

Телефільми та короткометражні фільми ред.

  1. 1966 — Лелька (к/м, в кіноальманаху «Пробудження»)
  2. 1974 — Єралаш
  3. 1975 — Пригоди Буратіно (2 серії)
  4. 1976 — Мушкетери 4 «А»
  5. 1976 — Еквілібрист
  6. 1976 — Про Червону Шапочку. Продовження старої казки (2 серії)
  7. 1979 — Діалог
  8. 1979 — Осіння історія (2 серії)
  9. 1979 — Той самий Мюнхгаузен (2 серії)
  10. 1979 — Уявний хворий
  11. 1980 — Шлях до медалей
  12. 1983 — Казка про Зоряного хлопчика
  13. 1983 — Юнона і Авось
  14. 1985 — Дороги Анни Фірлінг (4 серії)
  15. 1986 — Де народяться «Жигулі»
  16. 1989 — Чорний принц Аджуба
  17. 1989 — Ядерне століття (War and Peace in the Nuclear Age) (11 серій)
  18. 1990 — Ми (5 серій)
  19. 1993 — Розкол (9 серій)
  20. 2000 — Діти з безодні (США) (1 серія з 5)
  21. 2001 — Леді Бомж (Леді Бос) (10 серій)
  22. 2001 — З новим щастям — 2 (8 серій)
  23. 2002 — Леді Мер (16 серій)
  24. 2003 — Спас під березами (12 серій)
  25. 2003 — Північний сфінкс
  26. 2004 — Самара — містечко (4 серії)
  27. 2004 — Слова і музика
  28. 2005 — Справа про мертві душі (8 серій)
  29. 2008 — Брати Карамазови

Звання і нагороди ред.

  • Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989)
  • [[Народний артист Російської Федерації] (1999)
  • Лауреат Державної премії РФ (2002)
  • Кавалер Почесного золотого Знаку «Суспільне визнання» (2005)
  • Кавалер ордена Святого Благовірного князя Данила Московського (2005 р.)
  • Кавалер ордена Дружби (2006)
  • Лауреат Російської незалежної премії заохочення вищих досягнень літератури і мистецтва «Тріумф» (2007)
  • Кавалер ордена Дягілєва (2007)
  • Володар Міжнародної Громадської Премії в галузі меценатства і благодійництва «Добрий Ангел Миру» (2007)
  • Орден Пошани (2010)
  • Лауреат національних премій «Ніка», «Золотий Овен», «Золотий орел», «Кінотавр» в галузі кінематографії
  • Кавалер ордена Орла

Примітки ред.

  1. http://www.lvivtoday.com.ua/issue/50
  2. http://en.likefm.org/artists/video/Alexei+Rybnikov
  3. http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00168890.1979.9935354
  4. http://news.bbc.co.uk/1/hi/business/7265036.stm
  5. Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 1557 від 22 листопада 1999. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 18 березня 2012. 
  6. Центр «Миротворець»: Рибников Олексій Львович
  7. Композитор Алексей Рыбников поддержал решение Президента РФ (17 мар. 2022)
  8. Композитор Алексей Рыбников поддержал решение Президента РФ (18 мар. 2022)[недоступне посилання]
  9. Состав Патриаршего совета по культуре
  10. Постанова ЦВК РФ № 96/767-6, 6 лютого 2012. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 18 березня 2012. 
  11. Композитор Алексей Рыбников [Архівовано 2015-04-29 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.