Риби-пилки
| Риби-пилки Час існування: пізня крейда - наш час, 100 - 0 млн років тому | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Риби-пилки (Pristidae) — родина скатів з ряду лопатоносих скатів (Rhinopristiformes). Має 2 роди та 7 видів.
Опис ред.
Риба-пилка сягає в довжину 6-8 метрів, але за непідтвердженими даними розмір може досягати 10 метрів. Максимальна зафіксована вага склала 2400 кг.
Спосіб життя ред.
Живе риба в прибережній смузі на такій малій глибині, що її плавники виступають над поверхнею води. Здійснюючи сезонні міграції риба-пилка може запливати в прісноводні річки.
Основний раціон живлення складають тварини, що мешкають на дні. Риба виколупує їх своїм рилом, діючи їм як лопатою. Іноді вона вривається в зграю дрібних риб, і махаючи пилкою з боку в бік калічить жертву, потім підбирає її з дна. Їжу пилкорилів складають головним чином різні дрібні тварини, що живуть у ґрунті.
Риби-пилки розмножуються шляхом яйцеживородження, причому самка приносить 15-20 дитинчат. У ембріонів, що знаходяться в утробі матері, рило м'яке, а зуби «пилки» повністю сховані під шкірою до самого народження. Біля берегів Америки пилкорил робить сезонні міграції: з південних районів у північні влітку, і в зворотному напрямку восени. Він зустрічається не тільки в морській, але і в солонуватій і навіть прісній воді. Цей вид заходить іноді в річки, піднімаючись високо проти течії (інші види, наприклад австралійський пилкорил — Pristis leichhardti, постійно живуть у річках).
Скат й людина ред.
Скати-пилкорили мають невелике господарське значення. М'ясо їх досить грубе, але цілком їстівне. Традиційно вважається, що риба-пилка не представляє загрози для людини. Однак випадки нападу на людей все ж були зафіксовані. Найбільше побоюються риб в Панамській затоці, де жертви нападів померли. Іхтіолог Френсіс Дей, в 19 столітті описав напад риби-пили на плавця і розсічення його надвоє ударом риби. Важко сказати наскільки відповідає істині цей випадок, проте повірити в нього можна: розмір пилки досягає 1/3 від загальної довжини риби, а при вазі в кілька тонн, удар може бути дуже сильним.
Поширення ред.
Риба-пилка (Pristis pectinatus) або звичайний пилкорил, зустрічається біля берегів Атлантичного океану, в Середземному морі, біля узбереж Тихого і Індійського океанів. Вона досягає 4,8 м в довжину, а можливо, і більше (є повідомлення про спійманих риб довжиною до 6 м) і досить значної ваги — екземпляр довжиною 4,2 м важив 315 кг, а найбільша зафіксована вага склала майже 2400 кг (довжина цієї риби не була вказана).
Роди та види ред.
- Рід Anoxypristis White & Moy-Thomas, 1941
- Anoxypristis cuspidata Latham, 1794
- Рід Pristis Linck, 1790 — Риба-пилка
- Pristis clavata Garman, 1906
- Pristis microdon Latham, 1794
- Pristis pectinata Latham, 1794
- Pristis perotteti Müller & Henle, 1841
- Pristis pristis Linné, 1758
- Pristis zijsron Bleeker, 1851
Джерела ред.
- Kurt Fiedler: Lehrbuch der Speziellen Zoologie, Band II, Teil 2: Fische. Gustav Fischer Verlag, Jena 1991, ISBN 3-334-00339-6.
|
Це незавершена стаття про хрящових риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |