Рзянкін Андрій Миколайович
Рзянкін Андрій Миколайович (8 жовтня 1964, Кривий Ріг, Дніпропетровська область — 30 листопада 1985, Пяндж[d], Курган-Тюбинська область) — радянський прикордонник, старший сержант, заступник командира взводу Керкинської десантно-штурмової маневрової групи прикордонних військ СРСР. Був представлений на звання Героя Радянського Союзу[1].
| Рзянкін Андрій Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 жовтня 1964 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 30 листопада 1985 (21 рік) Пяндж[d], Курган-Тюбинська область, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | |||
| Поховання | Центральне кладовище | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Приналежність | СРСР | |||
| Звання | старший сержант | |||
| Війни / битви | Війна в Афганістані 1979—1989 | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія
ред.Народився 8 жовтня 1964 року у місті Кривий Ріг.
Закінчив середню школу № 34 та СПТУ № 29 в Кривому Розі. Член ВЛКСМ. Працював електриком на шахті «Жовтнева» рудоуправління імені Комінтерну.
11 листопада 1983 року його було призвано до Збройних сил СРСР Жовтневим районним військовим комісаріатом у місті Кривий Ріг. В Афганістані з травня 1984 року. Брав участь у 18 бойових операціях, зняв та знешкодив близько 150 мін супротивника. У бою 29 листопада 1985 року, під час багатоетапної операції в Пянджській зоні, між кишлаками Мугуль й Ішан-Кишлак, ризикуючи життям, висунувся до флангу противника й раптовим вогнем придушив кілька вогневих точок. Був тяжко поранений, коли прикрив тілом командира, що перебував у небезпеці. Його було евакуйовано до селища Пяндж, що знаходиться в Таджикистані, Пядзькому районі Халтонської області.
Помер 30 листопада 1985 року в Пянджській лікарні від ран. Похований у Кривому Розі на Центральному кладовищі: ділянка 3, ряд 15, могила 528[2].
Нагороди
ред.- Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» (13 вересня 1984);
- Медаль «За відвагу» (20 грудня 1985);
- Орден Леніна (21 березня 1986, № 451224).
Пам'ять
ред.- Ім'ям названо вулицю в Кривому Розі[3];
- Ім'я на пам'ятнику воїнам-інтернаціоналістам у Кривому Розі;
- Пам'ятна дошка у Кривому Розі[4];
- Турнір з кіокушин-карате в пам'ять про Андрія Рзянкіна[5];
- Ім'я носило кілька піонерських загонів та шкіл Кривого Рогу;
- Речі Андрія Рзянкіна в музеї воїнів-інтернаціоналістів у Кривому Розі[6].
Примітки
ред.- ↑ Керкинська десантно-штурмова маневрова група.
- ↑ Інформація зі списків поховання в електронному банку документів УБД «Меморіал»
- ↑ Вулиця Сержанта Рзянкіна в Криворізькому ресурсному центрі.
- ↑ У Кривому Розі з'явилася меморіальна дошка на честь Андрія Рзянкіна.
- ↑ Турнір з кіокушин-карате в пам'ять про Андрія Рзянкіна.
- ↑ У Кривому Розі відкрився музей воїнів-інтернаціоналістів.
Джерела
ред.- Рзянкін Андрій Миколайович // Енциклопедія Криворіжжя. В 2 т. Т. 2. Л—Я : / скл. В. Бухтіяров. — Кривий Ріг : Явва, 2005. — С. 384.
- Книга Памяти: Военнослужащие органов и войск КГБ СССР, погибшие в Республике Афганистан (1979-1989) / Ред. колл.: В. С. Виноградов, Г. А. Дегтярёв., А. А. Дунаев и др. — М.: Граница, 1993. — 336 с.
- На страже границ Отечества. Пограничные войска России в войнах и вооруженных конфликтах XX в. Т. 3. — М.: Граница, 2000. — 504 с.
- Ціною життя Пам’ять про хороброго земляка / В. Бухтіяров // Червоний гірник. — 2012 (9 червня). — № 43 (21269). — С. 5.