Рзянкін Андрій Миколайович

Рзянкін Андрій Миколайович (8 жовтня 1964(1964-10-08), Кривий Ріг, Дніпропетровська область — 30 листопада 1985(1985-11-30), Пяндж[d], Курган-Тюбинська область) — радянський прикордонник, старший сержант, заступник командира взводу Керкинської десантно-штурмової маневрової групи прикордонних військ СРСР. Був представлений на звання Героя Радянського Союзу[1].

Рзянкін Андрій Миколайович
Народження 8 жовтня 1964(1964-10-08)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 30 листопада 1985(1985-11-30) (21 рік)
Пяндж[d], Курган-Тюбинська область, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Центральне кладовище
Країна  СРСР
Приналежність СРСР СРСР
Звання старший сержант
Війни / битви Війна в Афганістані 1979—1989
Нагороди
Орден Леніна — 21.03.1986Медаль «За відвагу» — 20 грудня 1985
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Ім'я на пам'ятнику воїнам-інтернаціоналістам на Дзержинці (Кривий Ріг)
Ім'я на пам'ятнику воїнам-інтернаціоналістам на КРЕСі (Кривий Ріг)

Біографія ред.

Народився 8 жовтня 1964 року у місті Кривий Ріг.

Закінчив середню школу № 34 та СПТУ № 29 в Кривому Розі. Член ВЛКСМ. Працював електриком на шахті «Жовтнева» рудоуправління імені Комінтерну.

11 листопада 1983 року його було призвано до Збройних сил СРСР Жовтневим районним військовим комісаріатом у місті Кривий Ріг. В Афганістані з травня 1984 року. Брав участь у 18 бойових операціях, зняв та знешкодив близько 150 мін супротивника. У бою 29 листопада 1985 року, під час багатоетапної операції в Пянджській зоні, між кишлаками Мугуль й Ішан-Кишлак, ризикуючи життям, висунувся до флангу противника й раптовим вогнем придушив кілька вогневих точок. Був тяжко поранений, коли прикрив тілом командира, що перебував у небезпеці. Його було евакуйовано до селища Пяндж, що знаходиться в Таджикистані, Пядзькому районі Халтонської області.

Помер 30 листопада 1985 року в Пянджській лікарні від ран. Похований у Кривому Розі на Центральному кладовищі: ділянка 3, ряд 15, могила 528[2].

Нагороди ред.

Пам'ять ред.

  • Ім'ям названо вулицю в Кривому Розі[3];
  • Ім'я на пам'ятнику воїнам-інтернаціоналістам у Кривому Розі;
  • Пам'ятна дошка у Кривому Розі[4];
  • Турнір з кіокушин-карате в пам'ять про Андрія Рзянкіна[5];
  • Ім'я носило кілька піонерських загонів та шкіл Кривого Рогу;
  • Речі Андрія Рзянкіна в музеї воїнів-інтернаціоналістів у Кривому Розі[6].

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Рзянкін Андрій Миколайович // Енциклопедія Криворіжжя. В 2 т. Т. 2. Л—Я : / скл. В. Бухтіяров. — Кривий Ріг : Явва, 2005. — С. 384.
  • Книга Памяти: Военнослужащие органов и войск КГБ СССР, погибшие в Республике Афганистан (1979-1989) / Ред. колл.: В. С. Виноградов, Г. А. Дегтярёв., А. А. Дунаев и др. — М.: Граница, 1993. — 336 с.
  • На страже границ Отечества. Пограничные войска России в войнах и вооруженных конфликтах XX в. Т. 3. — М.: Граница, 2000. — 504 с.
  • Ціною життя Пам’ять про хороброго земляка / В. Бухтіяров // Червоний гірник. — 2012 (9 червня). — № 43 (21269). — С. 5.

Посилання ред.