Решнівка (Тернопільський район)

село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області

Решні́вка — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області України. До Решнівки приєднано село Підлісці (Підраковеччина).

село Решнівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Збаразька міська громада
Основні дані
Засноване 1753
Населення 464
Територія 0.480 км²
Густота населення 966.67 осіб/км²
Поштовий індекс 47336
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°47′58″ пн. ш. 25°47′51″ сх. д.H G O
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Карначівка
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Решнівка. Карта розташування: Україна
Решнівка
Решнівка
Решнівка. Карта розташування: Тернопільська область
Решнівка
Решнівка
Мапа
Мапа

CMNS: Решнівка у Вікісховищі

З вересня 2015 року і до червня 2020 року Решнівка входила у склад Колодненської сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]

Населення — 388 осіб (2007).

Розташоване на берегах річки Самець.

Решнівка — один із центрів паломництва.

Історія ред.

Поблизу Решнівки виявлено археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка датується 1463 роком як село Ряшнівка — маєток князя Солтана Збаразького[2].

Під вівтарем старої дерев'яної церкви з 1759 року був знайдений монетний скарб 44 фунти і 9 лотів, де було 38 червінців; голландських, польських, шведських, флорентійський, угорських, чеських, австрійських і трансильванських, а також срібні монети з 17-18 ст.

В часи Російської імперії входило до Зарудненської волості Кременецького повіту Волинської губернії. В церковному архіві в 19 століття переховувалася згадка Стефана Барановського про «грамоту» греко-католицького єпископа Льва Шептицького[3]. Наприкінці 19 століття у селі було 115 домів і 808 жителів, з 188о року діяла церковно-парафіяльна школа.

За переписом 1911 року в селі було 1160 жителів, 1 крамниця, ґуральня, яка виробляла 25,473 відер горілки щорічно. Також була окрема горілчана державна крамниця.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[4].

Пам'ятки ред.

Зберігся так званий «козацький цвинтар». Є церква Преображення Господнього (1879, кам'яна із чудотворною іконою Матері Божої «Всіх сумуючих радість»; під церквою збереглася печера, де, за переказами, жили монахи), «фігура».

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973), насипана символічна могилу Борцям за волю України (1990-ті).

Соціальна сфера ред.

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 2 магазини.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Архів Сангушків, том І, стор. 55
  3. Волинские Епархиальные ведомости. — 1873 p., № 21-22, — стор. 953
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література ред.