Решетников Федір Григорович

Федір Григорович Решетников (25 листопада 1919 — 19 червня 2011)[2] — російський і радянський хімік, физікохімік і металург, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, академік РАН (1992; член-кореспондент АН СРСР з 1974). Лауреат двох Державних премій СРСР.

Решетников Федір Григорович
Народився25 листопада 1919(1919-11-25)
Марчихина Буда, Марчихіно-Будинська волостьd, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР
Помер19 червня 2011(2011-06-19)[1] (91 рік)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфізик, хімік
Alma materДержавний університет кольорових металів і золота (РФ)
Галузьхімія
ЗакладQ4101968?
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви»
Державна премія СРСР Сталінська премія заслужений діяч науки Російської Федерації

Провідний спеціаліст у галузі атомної металургії, розробив технологію отримання плутонію для першої радянської атомної бомби. Керував роботами зі створення промислових технологій одержання урану, плутонію, цирконію та їх сплавів для АЕС.

Біографія

ред.

Народився 25 листопада 1919 року в селі Марчихина Буда[* 1] (нині Ямпільський район Сумської області)[4].

  • 1937—1942 — навчання в Московському інституті кольорових металів і золота ім. М. В. Калініна;
  • листопад 1945 — початок роботи в інституті атомної промисловості НДІ-9 (нині Високотехнологічний НДІ неорганічних матеріалів ім. академіка А. А. Бочвара (ВНДІНМ)) ;
  • 1952 — захистив кандидатську дисертацію;
  • 1960 — захистив докторську дисертацію;
  • 1964 — присвоєно вчене звання професора;
  • 1966 — заступник директора Всесоюзного науково-дослідного інституту неорганічних матеріалів (ВНДІНМ);
  • 1974 — член-кореспондент АН СРСР;
  • 1977 — перший заступник директора інституту ВНДІНМ;
  • 1992 — академік РАН.

Займався розробкою фізико-хімічних основ і технології процесів отримання рідкісних та радіоактивних металів, а також ядерного пального (карбідів, нітридів та інших сполук) для тепловиділяючих елементів атомних електростанцій.

Помер 19 червня 2011 року в Москві після важкої і тривалої хвороби. Похований на Троєкуровському кладовищі[5].

Нагороди та визнання

ред.

Наукові праці

ред.
  • Свойства и поведение под облучением карбидных, нитридных, фосфидных и других топливных композиций (соавтор), «Атомная энергия», 1971, т. 31, в. 4:
  • Исследование методов изготовления сердечников из монокарбида, мононитрида, карбонитрида для твэлов быстрых реакторов, «Атомная энергия», 1973, т. 35, в. 6 (соавтор).

Примітки

ред.
  1. На сайті РАН говориться назва Мар-Буда[3].

Література

ред.
  • Мариничева О. . — № 22(138). Архівовано з джерела 20 серпня 2012.

Посилання

ред.
  • Решетников Фёдор Григорьевич (Биография). ВНИИНМ им. А. А. Бочвара (bochvar.ru). Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 7 серпня 2012.

Примітки

ред.
  1. http://www.bochvar.ru/news/news_vniinm/reshetnikov/
  2. Скончался академик РАН, доктор технических наук, профессор, заслуженный деятель науки и техники, Решетников Фёдор Григорьевич. ВНИИНМ (bochvar.ru). 18.06.2011. Архів оригіналу за 19.08.2012. Процитовано 7.08.2012.
  3. Решетников Фёдор Григорьевич (Общая информация). Российская академия наук. 20.06.2011. Архів оригіналу за 19.08.2012. Процитовано 07.08.2012.
  4. Старейшине атомной отрасли академику Решетникову исполняется 90 лет. ria.ru. 25 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 17 лютого 2013.
  5. Могила Ф. Г. Решетникова на Троекуровском кладбище
  6. О награждении государственными наградами Российской Федерации работников акционерных обществ, предприятий и организаций атомной промышленности. Указ Президента Российской Федерации № 882 от 28 августа 1995 года. kremlin.ru. 28.08.1995. Архів оригіналу за 02.04.2015. Процитовано 7 серпня 2012.
  7. Биография. Большой Энциклопедический словарь. dic.academic.ru. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 17 лютого 2013.
  8. ВНИИНМ им. А. А. Бочвара.