Вікіпедія

Репатріація золота

Репатріа́ція зо́лота — терміном описують плани урядів повернути до своєї країни золото, що зберігається за її межами.

Світові золотовалютні резерви з 1845 до 2013 рр (т.)

Багато країн використовують іноземні сховища для збереження частини своїх золотих запасів. В 2014 році деякі європейські країни почали підіймати питання повернення золота, що зберігається за кордоном. Так Нідерландський центральний банк зменшив частку золота, що утримувалася Федеральним резервним банком Нью-Йорка з 51 % до 31 %, а Австрія та Бельгія розглянули можливість прийняття подібних заходів.[1]

Значимі історичні репатріації ред.

Австрія ред.

  • Австрія зберігала 80 % їх 280 тонн золота в Лондоні, 17 % в Австрії та 3 % у Швейцарії. Посилаючись на необхідність диверсифікації ризиків, уряд країни оголосив, що планується репатріювання частини золота з Лондона протягом 2015 року. Планувалось, що після завершення процесу репатріації 50 % золота буде зберігатися в Австрії, 20 % в Швейцарії, та 30 % в Лондоні[2].

Венесуела ред.

  • До 2012 року Центральний банк Венесуели утримував близько 211 тонн своїх 365 тонн золотих запасів в американських, європейських та канадських банках. У січні 2012 року Венесуела завершила репатріацію 160 тонн золотих злитків (близько $ 9 млрд.) додому. Репатріація була почата за наказом президента Уго Чавеса у серпні 2011 року, і була проведена під наглядом голови Центрального банку Венесуели Нельсона Мерентеса[3].
  • На початку листопада 2018 року, на прохання провідних американських чиновників, Банк Англії в Лондоні відмовив у репатріації 14 тонн золота. На думку держсекретаря Майка Помпео та радника з національної безпеки Джона Болтона, які лобіювали своїх британських колег, золото належить людям Венесуели та припинення репатріації допоможе відрізати режим Ніколаса Мадуро від закордонних активів країни[4].

Нідерланди ред.

  • У 2014 році 122,5 тонн нідерландських золотих запасів були повернуті до Амстердама з Нью-Йорка, де до цього вони були зберігалися у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. Коментуючи репатріацію, Центральний банк Нідерландів заявив, що «вважає, що в період фінансової кризи краще мати золото під рукою».[5] Нідерланди продовжують зберігати частину своїх золотих запасів в Нью-Йорку, Оттаві та Лондоні[5].

Німеччина ред.

  • У січні 2013 року Німецький центральний банк (Бундесбанк) оголосив про плани репатріації 300 тонн з 1500 тонн золота з США та 374 тонни з Франції до 2020 року. Репатрійоване золото, половину офіційних золотих запасів (1695,3 тонни), планується зберігати у Франкфурті.[6][7][8][9][10][11][12] Золото, що зберігалося в США, було зароблене ФРН через торговельні надлишки в 1950-х та 1960-х роках, проте ніколи не було вивезено з США через побоювання вторгнення Радянського Союзу до Західної Німеччини.[13][14][15] У 2013 році лише 5 тонн було відвантажено через логістичні труднощі. У 2014 році Німеччина повернула 120 тонн (35 тонн з Парижа, 85 тонн з Нью-Йорка)[16][17][18][19][20], 210 тонн у 2015 році (110,5 тонни з Парижа і 99,5 тонни з Нью-Йорка)[21], та 200 тонн у 2016[22][23].

Примітки ред.

  1. ↑ Matthew Lynn. Europeans want their gold back, and why that’s bad for the euro. MarketWatch.
  2. ↑ Nationalbank holt Goldschatz heim nach Wien
  3. ↑ Nathan Crooks, Venezuela Receives Last Shipment of Repatriated Gold Bars, Bloomberg News (January 30, 2012).
  4. ↑ Банк Англії відмовився повертати Мадуро золоті злитки на $1,2 мільярда
  5. ↑ а б Dutch gold to be moved out of Amsterdam, DutchNews.nl (February 24, 2016).
  6. ↑ Deutsche Bundesbank’s new storage plan for Germany’s gold reserves. bundesbank. 16 січня 2013. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 9 жовтня 2015.
  7. ↑ Fontevecchia, Agustino (16 січня 2013). Germany Repatriating Gold From NY, Paris 'In Case Of A Currency Crisis'. forbes. Процитовано 9 жовтня 2015.
  8. ↑ Germany's Bundesbank brings gold reserves home. reuters. reuters. 16 січня 2013. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 9 жовтня 2015.
  9. ↑ EWING, JACK (16 січня 2013). Germany to Move 674 Tons of Gold. Процитовано 9 жовтня 2015.
  10. ↑ Jordans, Frank (17 січня 2013). Germany reclaims $36B in gold from U.S., France. usatoday. AP. Процитовано 9 жовтня 2015.
  11. ↑ Bradshaw, Anthony (21 січня 2013). METAL COMMODITIES. cnbc. Процитовано 9 жовтня 2015.
  12. ↑ Randow, Jana (16 січня 2013). Bundesbank to Repatriate 674 Tons of Gold to Germany by 2020. bloomberg. Процитовано 9 жовтня 2015.
  13. ↑ Germany repatriating its US gold reserves in mini-shipments. Архів оригіналу за 18 грудня 2014.
  14. ↑ Smyser, W. R. (2003). How Germans Negotiate: Logical Goals, Practical Solutions. United States Institute of peace. с. 179.
  15. ↑ Bundesbank still fending off suspicions about gold vaulted in U.S.: Germany Repatriating Its US Gold Reserves in Mini-Shipments. gata.org. Процитовано 9 жовтня 2015.
  16. ↑ The German gold reserves. bundesbank.de. bundesbank. Архів оригіналу за 2 February 2016. Процитовано 9 жовтня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  17. ↑ Durden, Tyler (20 січня 2015). Germany's Bundesbank Resumes Gold Repatriation; Transfers 120 Tonnes Of Physical Gold From Paris And NY Fed. Процитовано 9 жовтня 2015.
  18. ↑ Silver, Vernon (5 лютого 2015). Almost half of Germany’s gold is stored in vaults under the streets of Manhattan. Or is it?. Bloomberg. Процитовано 9 жовтня 2015.
  19. ↑ Jansen, Koos (7 вересня 2014). German Gold Repatriation Accelerating. BullionStar.com. Процитовано 10 грудня 2014.
  20. ↑ Analysis Dutch Gold Repatriation: Why, How And When. Koos Jansen.
  21. ↑ Deutsche Bundesbank - Press releases - Frankfurt becomes Bundesbank's largest gold storage location. www.bundesbank.de. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
  22. ↑ Bild: Bundesbank holt größeren Goldschatz zurück. Процитовано 21 січня 2017.
  23. ↑ German gold repatriation ahead of schedule
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Репатріація_золота&oldid=38120517