Рене Фавалоро
Рене́ Херо́німо Фавало́ро (ісп. René Gerónimo Favaloro, 12 липня 1923 — 29 липня 2000) — аргентинський кардіохірург та педагог, найбільш відомий завдяки своїй новаторській роботі в операції шунтування коронарних артерій з використанням великої підшкірної вени[en].
| Рене Фавалоро | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 липня 1923 Ла-Плата, Аргентина |
| Помер |
29 липня 2000 (77 років) Буенос-Айрес, Аргентина ·вогнепальне поранення |
| Країна |
 Аргентина |
| Діяльність | кардіохірург |
| Alma mater | Національний університет Ла-Плати, Rafael Hernández National Colleged і Escuela primaria N° 45 Manuel Rochad |
| Науковий керівник | Federico Enrique Bruno Christmannd |
| Знання мов | іспанська |
| Членство | Всесвітня академія наук[1] і Американська колегія хірургів |
| Роки активності | з 1949 |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Здобув медичний ступінь 1949 року в Національному університеті Ла-Плати. Готувався стати торакальним хірургом, натомість до 1961 року працював лікарем у сільській місцевості в провінції Ла-Пампа, замінивши колегу. Увів портативні «банки крові» та навчав пацієнтів профілактиці хвороб[2]
У 1962 році переїхав до США, де працював у Клівлендській клініці[en] разом з Мейсоном Соунзом[en], Віллемом Колффом[en], Дональдом Еффлером (англ. Donald Effler). Там він здійснив першу операцію коронарного шунтування за власним методом.[2]
1971 року повернувся до Аргентини. Згодом він заснував медичний центр і «Фундацію Фавароло» для проведення кардіохірургічних операцій та навчання лікарів його методу.[2]
Внесок у медицину ред.
Працюючи в Клівлендській клініці з кардіологом Соулзом, Фавароло дослідив тисячі ангіограм, зокрема ангіограму пацієнта, якого прооперували за методом Вайнберга[en], з використанням фрагменту великої підшкірної вени задля заміни забитої коронарної артерії. Натомість Фавароло запропонував з'єднати фрагмент цієї вени з судинами вище й нижче заблокованої ділянки артерії, провівши першу успішну операцію 9 травня 1967 у 51-річної жінки з повною оклюзією коронарної артерії.[2]
Нагороди та звання ред.
- Нагорода Міжнародного визнання Кардіоваскулярного товариства Кулі (1992, Пуерто-Рико)
- Член Аргентинської національної академії медицини[en] (1986)
- Член Національної академії наук Аргентини (1977)
Почесний докторський ступінь ред.
- Національний університет літоралі[es] (1997)
- Національний університет Ріо-Кварто[es] (1996)
- Національний університет Педро Енрікеса Уреньї[es] (Домініканська республіка, 1993)
- Національний університет Тукуману[es] (1989)
- Національний університет Куйо[es] (1986)
- Національний університет Розаріо[es] (1980)
- Тель-Авівський університет (Ізраїль, 1980)
- Католицький університет Кордови[es] (Аргентина, 1974)
Почесний професор ред.
- Університет Буенос-Айреса(1987)
- Католицький університет Сальти[es](1980, екстаординарний професор)
- Національний університет Кордови (1979)
- Національний університет Ла-Плати (1979)
- Головний університет Сан-Андреса[es](Болівія, 1975)
Публікації ред.
- «Спогади сільського лікаря»
Примітки ред.
- ↑ https://twas.org/directory/favaloro-rene-geronimo
- ↑ а б в г Denton A. Cooley. In Memoriam: Tribute to René Favaloro, Pioneer of Coronary Bypass // Tex Heart Inst J.. — 2000. — Т. 27, вип. 3. — С. 231–232. — PMID 11225585 .(англ.)
Джерела ред.
- Belén SS, Salas DFA, Ruiz RJM, et al. René Gerónimo Favaloro: his trajectory and his controversial decision. Cir Gen. 2012;34(3):206-212.(англ.)
|
Це незавершена стаття про практикуючого лікаря. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |