Рене́ Кассе́н (фр. René Cassin; 5 жовтня 1887 — 20 лютого 1976) — французький юрист, один з авторів Загальної декларації прав людини, лауреат Нобелівської премії миру і премії ООН з прав людини 1968 а, голова Європейського суду з прав людини в 19651968 роках. В 1941—1943 роках міністр юстиції в уряді Вільної Франції.

Пам'ятник Рене Кассену
Нині на посаді
Народився 5 жовтня 1887(1887-10-05)
Байонна[1][2]
Помер 20 лютого 1976(1976-02-20) (88 років)
XIII округ Парижа, Париж, округ Парижd[3]
Похований Пантеон
Відомий як правник, дипломат, політик
Місце роботи Паризький університет, Університет Лілльd, Sciences Po Aix-en-Provenced і Faculté de droit d'Aix-en-Provenced
Країна Франція
Alma mater Lycée Massénad, Faculté de droit d'Aix-en-Provenced, Паризький університет, Університет Провансу і Університет Поля Сезанна
Політична партія Республіканська партія радикалів і радикал-соціалістівd
Релігія юдаїзм
Нагороди Нобелівська премія миру (1968)
Підпис

Біографія ред.

Рене Кассен народився в єврейській родині в містечку Форбак (Лотарингія, Франція). Після гімназії в Ніцці навчався у Університеті Екс-ан-Провансу та в Паризькому університеті, де захистив докторську дисертацію з права. З 1920 року — професор Лільського університету, а з 1929 року — професор Сорбонни. У 1940 році разом з Шарлем де Голлем покидає Францію й тимчасово оселяється в Лондоні. У 1941—1943 роках був Національним комісаром вільного французького уряду в Лондоні. З 1944 по 1960 рік — віце-президент Державної ради Франції, голова Вищої адміністративної школи в Парижі та голова Вищого апеляційного суду Франції. У 1945 році Кассен був одним із засновників ЮНЕСКО. З 1947 року — член Академії моральних і політичних наук. З 1946 по 1958 — представник Франції в ООН. З 1959 року — віце-президент Європейського суду з прав людини, а з 1965 по 1968 рік — президент Європейського суду з прав людини. 1968 року став лауреатом Нобелівської премії миру як ініціатор та один з авторів Загальної декларації прав людини. Грошову частину премії використав на заснування в Страсбурзі Міжнародного інституту з прав людини.

Примітки ред.

Посилання ред.