Відкрити головне меню

Рендалл «Ренді» Роадс (англ. Randall William "Randy" Rhoads) — американський гітарист, музикант, автор пісень.

Ренді Роадс
Randy Rhoads (1980).jpg
Основна інформація
Дата народження 6 грудня 1956(1956-12-06)[1][2][…]
Місце народження Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Дата смерті 19 березня 1982(1982-03-19)[1][2][…] (25 років)
Місце смерті Leesburg[d], Лейк, Флорида, США
Роки активності 1972 — тепер. час
Громадянство Flag of the United States.svg США
Релігія лютеранство
randyrhoads.us
CMNS: Файли на Вікісховищі

У початковий період музичної діяльності був членом групи Quiet Riot, після почав грати з Оззі Осборном. Незважаючи на те, що кар'єра Ренді була недовгою, багато гітаристів визнають його вплив на їхню творчість. Роадс захоплювався класичною гітарою (під час туру з Оззі він навіть брав уроки) і намагався поєднати цей стиль зі своїм власним. Помер у віці 25 років у Флориді в авіакатастрофі під час туру з Осборном у 1982 році.

Зміст

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Роадс народився 6 грудня 1956 року в лікарні святого Іоанна в Санта-Моніці (Каліфорнія). Ренді був молодшим із трьох дітей у родині. Його старший брат Даг, відомий як Келлі Роадс - барабанщик і вокаліст, а також він робить аранжування класичних композицій. Сестру звуть Кеті. Мати Роадса з 1949 року була директором музичної школи в Північному Голлівуді (Каліфорнія).

Ренді почав грати на гітарі з 6 років - його першим інструментом став батьківський акустичний Gibson. За словами матері Ренді, він вчився грати на фолк-гітарі (в той час це був популярний спосіб освоїти інструмент), але уроки тривали недовго. Роадс постійно удосконалював техніку, яка необхідна лідер-гітаристу, який грає в стилі хард-рок і хеві-метал, але також на нього вплинула класична музика. В інтерв'ю журналу «Hit Parader» Ренді розповів, що уроки класичної гітари в той час не справляли на нього враження, йому хотілося грати тільки рок[4]. Пізніше, вже ставши гітаристом в групі Оззі Осборна, він почав розуміти класичну гітару і навіть став брати уроки за власним бажанням[4].

Кар'єраРедагувати

Quiet RiotРедагувати

У 14 років Роадс зібрав групу під назвою Violet Fox. Місце барабанщика зайняв старший брат Ренді, а репертуар групи складався з чужих пісень. Violet Fox дали кілька виступів в музичній школі. Група виконувала пісню «Mississippi Queen» (група Mountain), а також композиції Еліса Купера, Роллінг Стоунс і Девіда Боуї. Колектив проіснував близько п'яти місяців[5]. Після розпаду Violet Fox Ренді навчив свого друга Келлі Гарні грати на бас-гітарі, і разом вони зібрали групу The Whore (репетиції проходили в нічному клубі Лос-Анджелеса «Rodney Bingenheimer's English Disco»).

За словами матері Ренді, разом з Келлі Гарні він зібрав групу Quiet Riot, коли йому було близько 17 років. Вокаліст Кевін Дюброу переконав музикантів дати йому шанс і пройшов прослуховування, яке відбулося на кухні у Роадса. Барабанщик Дрю Хизується вже давно розглядався як потенційний член групи: раніше він іноді грав з Ренді і Келлі.

На початку Quiet Riot грали в маленьких барах Голлівуду і на місцевих святах в Бербанк, але з часом група дала концерти в двох музичних клубах Лос-Анджелеса - «Whisky a Go Go» і «Starwood», які в той час вважалися головними в місті. Уже в той час Роадс став лідер-гітаристом: він виконував швидкі віртуозні шматки, і трохи пізніше почав додавати до них шуми, акорди і повільні вставки[6]. Але, незважаючи на вдале просування на сцені, Quiet Riot не могли укласти великий контракт на запис в США. У підсумку, групі вдалося підписати угоду з японським лейблом «Sony Music Entertainment Japan», і на ньому вийшли альбоми Quiet Riot і Quiet Riot II.

У цей час, крім концертів та репетицій з Quiet Riot, Ренді давав уроки в музичній школі, в якій його мати була директором. Пізніше гітарист визнавав, що робота з учнями дуже допомогла йому рости як музикантові[4]. За словами учнів, Ренді був дуже добрий до них, і коли група Quiet Riot виступала в Голлівуді, він помістив їх імена до списку запрошених на концерт.

Співпраця з Оззі ОсборномРедагувати

У 1979 році колишній вокаліст Black Sabbath Оззі Осборн шукав музикантів для нової групи. Дан Страм (в майбутньому він став бас-гітаристом групи Slaughter) порекомендував йому Ренді. Гітаристу подзвонили і запросили на прослуховування. За словами самого Роадса, він не був дуже зацікавлений цим прослуховуванням і пішов на нього тільки на прохання Дана Страма.

До моменту приходу Ренді Оззі Осборн вже встиг прослухати велику кількість кандидатів, які намагалися наслідувати Тоні Айоммі[4]. Вокалісту дуже сподобалося, що у Роадса був власний стиль, і він не намагався «косити» під кого-небудь з відомих гітаристів[4]. У той час Ренді було 22 роки.

Після цього Роадс порекомендував Quiet Riot свого друга гітариста Грега Леона і в листопаді 1979 року вирушив до Великої Британії писати новий альбом з Оззі.

Ренді Роадс і Оззі Осборн писали музику разом. Іноді вокаліст наспівував мелодію, а гітарист підбудовував під неї придумані ним послідовності акордів (так з'явилися на світ пісні «Goodbye To Romance» і «Mr. Crowley»). В інших випадках Ренді грав свої композиції, і якщо Оззі щось подобалося, він просив його запам'ятати ту чи іншу частину.

Blizzard of OzzРедагувати

Під час запису дебютного альбому Blizzard of Ozz стиль гри Роадса сильно змінився, так як Оззі Осборн і Боб Дейслі надали йому повну свободу, дозволяючи грати все, що він захоче. Критики характеризують період творчості Ренді в Quiet Riot як нудний і невинахідливий. Фанати відразу ж полюбили альбом, відмінною рисою якого став неокласичний стиль гри Роадса.

Звукорежисер Макс Норман, який працював над альбомом розповів, що Ренді дуже турбувався за те, що грав і робив все дуже скрупульозно: якщо в соло була хоча б пара помилок, він робив його заново[5].

Композиція «Crazy Train» з цього альбому в листопаді 2010 року була поміщена компанією Gibson на третє місце в списку кращих на її думку гітарних рифів 80-х років.

Diary of a MadmanРедагувати

У жовтні 1981 року вийшов альбом Diary of a Madman. За словами звукорежисера Макса Нормана, до моменту запису альбому Ренді Роадс став грати ще краще. Сам гітарист говорив, що дуже виріс під час турне з Blizzard of Ozz[5]. У музикантів не було дуже багато часу, як при записі попереднього альбому, і сам Ренді розповів, що не міг шукати саме те, що він хотів зіграти, і до моменту прибуття в студію у групи були лише начерки пісень[5].

В цей час Ренді Роадс сказав Оззі і іншим членам групи, що збирається на кілька років залишити рок-музику для того, щоб здобути освіту по класу класичної гітари в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Під час інтерв'ю для журналу «Hit Parader» у Ренді запитали, чи збирається він залишити рок-н-рол і він відповів: «Зовсім ні. Я люблю грати рок-н-рол, просто я хочу стати хорошим гітаристом. Я не вважаю, що повинен задовольнитися лише одним стилем. Якщо любиш грати на гітарі, слід вивчити стільки напрямків, скільки можливо»[4].

Ще за життя Роадса фірма-виробник гітар Jackson випустила спеціальну модель «Rhoads». Самому гітаристу було надано два примірники: чорний і білий. Ренді Роадс не дожив до того моменту, коли їх почали випускати для продажу.

СмертьРедагувати

Останній концерт Ренді відбувся в четвер 18 березня 1982 року в місті Ноксвілл в Knoxville Civic Coliseum. 19 березня гурт прямував на фестиваль в Орландо. Після тривалого нічного переїзду музиканти зупинилися біля містечка Лісбург у Флориді. Щоб скоротати час, водій автобуса запропонував членам групи покататися на літаку без дозволу господаря[7]. Першим з них полетів клавішник групи Дон Ейрі, і на все пройшло добре. Після цього Ейрі умовив Ренді полетіти наступним.

Ренді, який боявся літати, погодився на політ в основному тому, що у перукарки групи, яка також була в літаку, було слабке серце, і пілот пообіцяв не робити різких маневрів. Крім того, Ренді захоплювався фотографією, і захотів зробити кілька знімків автобуса з літака.

Під час польоту Оззі, його дружина Шерон і басист Руді Сарзо спали в автобусі, і для того, щоб їх розбудити, пілот зробив кілька різких знижень. Під час третього літак зачепив лівим крилом задню частину автобуса. Літак здер частина даху автобуса і зіткнувся з великою сосною, перш ніж впасти на дах гаража поруч із прилеглим особняком. Літак вибухнув і згорів. Всі троє пасажирів загинули на місці і були пізнані тільки за відбитками зубів.

За словами дружини пілота, він робив такі низькі заходи поруч з автобусом, щоб убити її.

При розтині пілота в крові були знайдені сліди кокаїну.

Ренді Роадс похований на одному кладовищі зі своїми батьками в Сан-Бернардіно (Каліфорнія).

Вплив на інших музикантівРедагувати

Незважаючи на те, що життя і музична кар'єра Ренді Роадса були недовгими, багато відомих музикантів визнають, що він надав на них великий вплив. Серед них: Закк Вайлд, Дарон Малакян, Джордж Лінч, Пол Гілберт[8], Buckethead[9], Джон Петруччі і багато інших.

ВідзнакиРедагувати

  • У грудні 1981 року більшість читачів журналу Guitar Player проголосувало за Ренді в номінації «найкращий новий талант».
  • У грудні 1981 року Роадс став «найкращим хеві-метал гітаристом» за опитуванням читачів британського тижневика Sounds.
  • Зайняв 85-е місце в списку 2003 року «100 найкращих гітаристів усіх часів за версією журналу Rolling Stone» і 36-е місце в оновленому списку 2011[10].
  • Зайняв 4 місце в списку 100 найкращих хеві-метал гітаристів за версією журналу Guitar World.
  • Гітарні соло до пісень «Crazy Train» і «Mr. Crowley» за результатами опитування читачів журналу Guitar World зайняли 9 і 28 місце в списку 100 найкращих[11].
  • Включений в список 50 найшвидших гітаристів усіх часів за версією журналу Guitar World[12].
  • Пісня «Crazy Train» займає 51 місце в списку 100 кращих гітарних композицій за версією журналу Rolling Stone.
  • Включений в список найкращих гітаристів усіх часів журналом Classic Rock.

ДискографіяРедагувати

В складі Quiet RiotРедагувати

  • Quiet Riot (1977)
  • Quiet Riot II (1978)

З Оззі ОсборномРедагувати

  • Blizzard of Ozz (1980)
  • Diary of a Madman (1981)
  • Tribute (1987) (посмертний альбом)

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134570227 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. а б в г д е Интервью Рэнди журналу Hit Parader. web.archive.org. 2007-11-03. Процитовано 2019-03-28. 
  5. а б в г Randy Rhoads - Гитаристы на Gitaristu.ru. www.gitaristu.ru. Процитовано 2019-03-28. 
  6. randyrhoads.narod.ru http://randyrhoads.narod.ru/Art8.html Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-03-28. 
  7. 1948-, Osbourne, Ozzy, (2011, ©2009). I am Ozzy. Grand Central. ISBN 0446569909. OCLC 618330308. 
  8. Metal-Rules.com: Interview with Paul Gilbert. www.metal-rules.com. Процитовано 2019-03-28. 
  9. Staff, MTV News. Beneath The Bucket, Behind The Mask: Kurt Loder Meets GN'R's Buckethead. MTV News (en). Процитовано 2019-03-28. 
  10. Stone, Rolling; Stone, Rolling (2015-12-18). 100 Greatest Guitarists. Rolling Stone (en-US). Процитовано 2019-03-28. 
  11. guitarist, Dan Cross Dan Cross is a professional; Teaching, Former Private Instructor Who Has Experience; Music, Playing Various Styles of. These Are Fifteen of the Greatest Guitar Solos of All Time. ThoughtCo (en). Процитовано 2019-03-28. 
  12. Magazine, Guitar World Staff 2015-03-11T16:40:13Z. Need for Speed: The 50 Fastest Guitarists of All Time. guitarworld (en). Процитовано 2019-03-28.