Ремель
Ремель — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 133 осіб.
село Ремель | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський | ||||
Громада | Олександрійська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1603 | ||||
Населення | 133 | ||||
Площа | 0,28 км² | ||||
Густота населення | 471,43 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35323 | ||||
Телефонний код | +380 362 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°43′30″ пн. ш. 26°23′33″ сх. д. / 50.72500° пн. ш. 26.39250° сх. д.Координати: 50°43′30″ пн. ш. 26°23′33″ сх. д. / 50.72500° пн. ш. 26.39250° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
184 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35323, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Нова Українка, вул.Приходька,50а | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Символіка ред.
Автори проєктів — А. Гречило та Ю. Терлецький.
Герб ред.
У золотому полі з червоного полум’я в основі виходить такий же Фенікс із розгорнутими крильми, на червоній главі дві золоті 8-променеві зірки.
Прапор ред.
Квадратне полотнище, яке складається з двох горизонтальних смуг - червоної і жовтої (співвідношення їхніх ширин рівне 1:3),. На верхній червоній смузі дві жовті 8-променеві зірки, на нижній жовтій - з червоного полум’я в основі виходить такий же Фенікс із розгорнутими крильми.
Тлумачення символіки ред.
Птах Фенікс означає відродження села після трагедії 1943 р. коли понад 6 сотень мешканців були вбиті польськими поліцаями та німецькими нацистами. Дві зірки є символами пам’яті та вічності.
Історія ред.
Перша згадка про село сягає 1603 року. Тоді воно належало до замкових володінь Рівного і було власністю Олександра Острозького. В цей час сало мало назву Ремле. 1656 року під час Хмельниччини у Ремлі, за підтримки місцевого населення, діяв козацький загін.[1] Від середини XVIII століття село стають переважно називати Ремель, хоча рудименти старої назви продовжують існувати у інших відмінкових формах. На початку ХІХ століття тут проживало 82 селян. 1889 року Ремель налічував 38 садиб, водяний млин, вітряк та дьогтярню. Через два роки тут споруджено капличку і придорожній хрест.[2] Наприкінці XIX століття в селі налічувалось 35 будинків та проживало 351 мешканець.[3] У 1920-х роках у Ремелі було збудовано школу, яка служила інструментом примусової полонізації.[2] Зокрема час від часу до школи приїздив спеціальний інспектор та змушував дітей повідомляти йому, що вони поляки і живуть на польській землі.[4] до дітей застосовували фізичне насилля. Станом на 1938 рік, у Ремелі було 104 власники будівель.[5] Станом на 1940 рік, вже за радянської влади, у Ремельській школі навчалось 107 дітей.[6]
17 березня 1943 року, у невеличкому українському селі Ремель тодішнього Олександрійського району сталася страшна трагедія. За наводкою польських шовіністів у ніч з 16 на 17 березня село було оточене щільним ланцюгом військ СС, а під ранок за німецькою командою у це кільце смерті було пропущено батальйон польської шуцманшафт поліції. Вони вчинили в селі Ремель того жахливого ранку кривавий злочин. Польські поліцаї, одягнені суто в німецькі мундири, запалили село, кидаючи у вікна мирних українських селян гранати. Після жахливих мордувань переважна більшість мешканців села були розстріляні.
Про жертви різні джерела дають такі відомості: 800 осіб, а за даними радянської «Історії міст і сіл Ровенської області» ця кількість складала 615 осіб. Згідно зі свідченнями очевидців, у братській могилі в с. Ремель спочивають близько 400 жертв, серед них люди похилого віку, жінки та діти. Решта жертв — це поховання того часу в поодиноких могилах, розкиданих на полях і городах на всій території спаленого села. Серед живих вціліли лише 70 осіб.
Відомі люди ред.
Народились ред.
- Максимчук Святослав Васильович — український актор театру ім. М. Заньковецької (із 1964 р.) і педагог. Народний артист України (2000).
Посилання ред.
- Ремель. Урок історії. — Львів: Апріорі, 2018.
- Максимчук С. Трагедія села Ремель: До 70-х роковин кривавої події // День. — 2013. — № 47. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Пура Я. Край наш у назвах Ч.2. Рівне, -1994. -С.51-53
- ↑ а б Кравчук І. Трагедія села Ремель. Історія села від найдавніших часів до 1943 р. / Ремель урок історії. Львів: Арпіорі, 2018, -С.39-44
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 року. Т.2, Вінніпег, 1986, - С.298
- ↑ Кравчук І. Школа спаленого Ремеля // Слово і час. 2010. 16 листопада, -С.7
- ↑ ДАРО, Ф-27, оп.3, од.зб. 2, -С.315
- ↑ ДАРО, Ф-29, оп. 2, од. зб. 55, -С.20