Ремель

село в Рівненській області, Україна

Ремель — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 133 осіб.

село Ремель
Герб Ремеля Прапор Ремеля
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський
Громада Олександрійська сільська громада
Основні дані
Засноване 1603
Населення 133
Площа 0,28 км²
Густота населення 471,43 осіб/км²
Поштовий індекс 35323
Телефонний код +380 362
Географічні дані
Географічні координати 50°43′30″ пн. ш. 26°23′33″ сх. д. / 50.72500° пн. ш. 26.39250° сх. д. / 50.72500; 26.39250Координати: 50°43′30″ пн. ш. 26°23′33″ сх. д. / 50.72500° пн. ш. 26.39250° сх. д. / 50.72500; 26.39250
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Місцева влада
Адреса ради 35323, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Нова Українка, вул.Приходька,50а
Карта
Ремель. Карта розташування: Україна
Ремель
Ремель
Ремель. Карта розташування: Рівненська область
Ремель
Ремель
Мапа
Мапа

CMNS: Ремель у Вікісховищі

Символіка ред.

Автори проєктів — А. Гречило та Ю. Терлецький.

Герб ред.

У золотому полі з червоного полум’я в основі виходить такий же Фенікс із розгорнутими крильми, на червоній главі дві золоті 8-променеві зірки.

Прапор ред.

Квадратне полотнище, яке складається з двох горизонтальних смуг - червоної і жовтої (співвідношення їхніх ширин рівне 1:3),. На верхній червоній смузі дві жовті 8-променеві зірки, на нижній жовтій - з червоного полум’я в основі виходить такий же Фенікс із розгорнутими крильми.

Тлумачення символіки ред.

Птах Фенікс означає відродження села після трагедії 1943 р. коли понад 6 сотень мешканців були вбиті польськими поліцаями та німецькими нацистами. Дві зірки є символами пам’яті та вічності.

Історія ред.

Перша згадка про село сягає 1603 року. Тоді воно належало до замкових володінь Рівного і було власністю Олександра Острозького. В цей час сало мало назву Ремле. 1656 року під час Хмельниччини у Ремлі, за підтримки місцевого населення, діяв козацький загін.[1] Від середини XVIII століття село стають переважно називати Ремель, хоча рудименти старої назви продовжують існувати у інших відмінкових формах. На початку ХІХ століття тут проживало 82 селян. 1889 року Ремель налічував 38 садиб, водяний млин, вітряк та дьогтярню. Через два роки тут споруджено капличку і придорожній хрест.[2] Наприкінці XIX століття в селі налічувалось 35 будинків та проживало 351 мешканець.[3] У 1920-х роках у Ремелі було збудовано школу, яка служила інструментом примусової полонізації.[2] Зокрема час від часу до школи приїздив спеціальний інспектор та змушував дітей повідомляти йому, що вони поляки і живуть на польській землі.[4] до дітей застосовували фізичне насилля. Станом на 1938 рік, у Ремелі було 104 власники будівель.[5] Станом на 1940 рік, вже за радянської влади, у Ремельській школі навчалось 107 дітей.[6]

Докладніше: Бійня у Ремелі

17 березня 1943 року, у невеличкому українському селі Ремель тодішнього Олександрійського району сталася страшна трагедія. За наводкою польських шовіністів у ніч з 16 на 17 березня село було оточене щільним ланцюгом військ СС, а під ранок за німецькою командою у це кільце смерті було пропущено батальйон польської шуцманшафт поліції. Вони вчинили в селі Ремель того жахливого ранку кривавий злочин. Польські поліцаї, одягнені суто в німецькі мундири, запалили село, кидаючи у вікна мирних українських селян гранати. Після жахливих мордувань переважна більшість мешканців села були розстріляні.

Про жертви різні джерела дають такі відомості: 800 осіб, а за даними радянської «Історії міст і сіл Ровенської області» ця кількість складала 615 осіб. Згідно зі свідченнями очевидців, у братській могилі в с. Ремель спочивають близько 400 жертв, серед них люди похилого віку, жінки та діти. Решта жертв — це поховання того часу в поодиноких могилах, розкиданих на полях і городах на всій території спаленого села. Серед живих вціліли лише 70 осіб.

Відомі люди ред.

Народились ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Пура Я. Край наш у назвах Ч.2. Рівне, -1994. -С.51-53
  2. а б Кравчук І. Трагедія села Ремель. Історія села від найдавніших часів до 1943 р. / Ремель урок історії. Львів: Арпіорі, 2018, -С.39-44
  3. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 року. Т.2, Вінніпег, 1986, - С.298
  4. Кравчук І. Школа спаленого Ремеля // Слово і час. 2010. 16 листопада, -С.7
  5. ДАРО, Ф-27, оп.3, од.зб. 2, -С.315
  6. ДАРО, Ф-29, оп. 2, од. зб. 55, -С.20