Рекс Інгрем (англ. Rex Ingram; 15 січня 1892, Дублін, Ірландія — 21 липня 1950 Лос-Анджелес, США) — американський кінорежисер ірландського походження.

Рекс Інгрем
англ. Rex Ingram
Зображення
Дата народження 15 січня 1892(1892-01-15)
Місце народження Дублін, Ірландія
Дата смерті 21 липня 1950(1950-07-21) (58 років)
Місце смерті Лос-Анджелес, США
Поховання Форест-Лаун
Громадянство Велика Британія Велика Британія
США США
Релігія іслам
Alma mater Єльський університет
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер
Кар'єра 1915—1932
IMDb ID 0002271
tcd.ie/film/rexingram/
CMNS: Рекс Інгрем у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Реджинальд Інгрем Монтгомері Гічкок народився в Дубліні, де навчався в коледжі Святого Колумба поблизу Ратфарнгема у графстві Південний Дублін. У 1911 році він емігрував до Сполучених Штатів Америки. Тут Інграм вивчав скульптуру в школі мистецтв Єльського університету, де брав участь у гумористичному журналі «The Yale Record».

У 1913 році почав грати в кіно, потім писав сценарії, був продюсером та режисером. Його першою роботою як продюсера-режисера була романтична драма 1916 року «Велика проблема». Він працював у кіностудіях Edison, кінокорпорації Fox, студії Vitagraph, а потім в Metro-Goldwyn-Mayer.

Першою значною роботою Рекса Інгрема був фільм 1921 року «Чотири вершники Апокаліпсису» з Рудольфом Валентино, який він знімав за допомогою сценаристки Джун Матіс[en] на кіностудії Метро-Голдвін-Майер. Великий комерційний успіх фільму дав йому можливість вільно реалізувати фільми «Чарівна сила» (1921), «Скарамуш» (1923) і ще кілька інших.

У 1921 році Інграм одружився вдруге з акторкою та режисеркою Еліс Террі. Перший шлюб 1917 року з акторкою Доріс Повн[en] закінчився розлученням у 1920 році. Обидва шлюби були бездітними. У 1923 році він з Террі переїхав на Французьку Рив'єру, де в Ніцці вони створили невелику кіностудію і зняли кілька фільмів у Північній Африці, Іспанії та Італії.

Коли появилося звукове кіно, Рекс Інгрем і Еліс Террі зробили лише один розмовний фільм — «Бару» (Baroud, 1932), знятий у Марокко. Фільм не мав комерційного успіху. Інгрем не став переобладнувати свою студію у Ніцці для звукового кіно і вирішив замість цього подорожувати і продовжувати письменницьку кар'єру.

ФільмографіяРедагувати

ПосиланняРедагувати