Ре́крут (нім. Rekrut від фр. récruter — набирати військо) — найнижче військове звання у збройних силах деяких держав, а також особа, прийнята на військову службу відповідно до військової повинності або найму. Військове звання зазвичай означає, що особа не пройшла повний курс військової підготовки.

Погон рекрута ВМС США

Термін «рекрут» увійшов у вжиток з 17 століття в арміях європейських країн для позначення майбутніх кандидатів для подальшої військової служби. Подальший розвиток традиції набули у 18-19 століттях у зв'язку зі створенням у багатьох арміях постійних регулярних армії та флотів.

У Російській імперії після введення рекрутської повинності термін «рекрут» був усталений указом Петра I в 1705. Тому, у російській армії і у флоті з 1705 по 1874 рік рекрутами були особи, що зараховувалися до збройних сил по рекрутській повинності, під яку підпадали усі податкові стани (селяни, міщани та інші верстви населення імперії). Для них вона була общинною і довічною, тому вони постачали з своїх громад до армії певну кількість рекрутів (військовослужбовців).

З 1874 у зв'язку з введенням загальної військової повинності особи, що зараховувалися на військову службу, стали іменуватися «новобранцями».

У Збройних силах України та ВМС України найнижче військове звання рядового складу згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби» від 17.10.2019.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби», 17 жовтня 2019 року, № 205-IX — Офіційний вебпортал парламенту України.

ЛітератураРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 103. — ISBN 00101-150. (рос.)

ПосиланняРедагувати