Райхсміністр[1] (нім. Reichsminister — імперський міністр) — член уряду і голова міністерства у Німеччині різних часів.

Вперше термін «рейхсміністр» німецького уряду з'явився у Тимчасовій центральній владі (нім. Provisorische Zentralgewalt) у Німецькому союзі в 1849 році.

У кайзерівській Німеччині з 1871 по 1918 роки був відсутній колегіальний виконавчий орган, що складався з міністрів, виконавчу владу реалізовував рейхсканцлер з кількома державними секретарями.

У Веймарській республіці в 19191933 роки рейхсміністр разом з рейхсканцлером входили до складу колегіального уряду, призначуваного рейхспрезидентом за пропозицією рейхсканцлера при наявності довіри з боку рейхстагу.

У Третьому Рейху в 19331945 роках рейхсміністри з 1934 року призначалися особисто фюрером і рейхсканцлером Адольфом Гітлером і підпорядковувалися тільки йому (принцип фюрера).

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 126. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.