Рейкова колія (англ. (rail) track, нім. Gleis n, Schienenstrang m, Schienenweg m) — дві рейкові нитки, що укладені одна від одної на визначеній відстані і прикріплені до шпал (брусів)[1]. Рейкова колія — головна складова частина залізничної колії.

2007 Teicha 02.jpg

Загальна інформаціяРедагувати

Основний параметр рейкової колії — ширина колії (Sp). Для залізниць відстань між внутрішніми кантами рейок на прямолінійних ділянках прийнята рівною 1520 мм. У підземних умовах ширина колії 600, 750, 900 мм. Розміщення рейкових колій визначається трасою, планом і профілем. Траса — вісь рейкової колії, план колії — проекція траси на ґрунт виробок, профіль — проекція траси на вертикальну площину.

 
Стик рейок.

Рейкова колія складається з нижньої і верхньої споруди (рис.). Нижня — це насип і мости, а у підземних умовах шар ґрунту з водовідливною канавкою 7. Ґрунту виробки надають похил у поздовжньому (і = 0,003– 0,005) і поперечному (і = 0,01–0,02) напрямках. Поздовжній профіль має нахил в бік приствольного двору. Нижня споруда рейкової колії сприймає навантаження від верхньої споруди і забезпечує її стійкість у поздовжній, поперечній та вертикальній площинах, а також відвід води від ґрунту виробки. Призначення верхньої споруди рейкової колії — сприймати та передавати навантаження від коліс ходової частини рухомого складу на ґрунт виробки, а також направляти рух коліс ходової частини.

Верхня частина рейкової колії включає (рис.): рейки 4, шпали 6, баластний шар 9, рейкові кріплення (підкладка 1, костиль 2), рейкові стикові з'єднання (накладка 8, болтове з'єднання), протиугони, стрілочні переводи та з'їзди.

Похил коліїРедагувати

Похил рейкової колії (англ. railway track gradient, нім. Neigung f der Schienenbahn) — тангенс кута нахилу колії (рейки) до горизонту. Величина похилу визначається відношенням перевищення кінців відрізка колії до довжини цього відрізка і виражається десятковим дробом, наприклад, похил 0,005 характеризує перевищення колії в 5 см на відрізку 10 м.

Похил рівного опору (англ. equal resistance dip, нім. Neigung f des gleichen Widerstandes) — кут нахилу поздовжнього профілю рейкового шляху на головних гірничих відкаточних виробках у бік приствольного двору, при якому сила опору руху порожнього складу на підйом дорівнює силі опору при русі навантаженого складу під ухил до ствола.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати