Резина

місто в Молдові
(Перенаправлено з Резина (місто))

Рези́на (молд./рум. Rezina) — місто в Молдові, центр Резинського району. Розташоване на правом березі річки Дністер, за 7 км від залізничної станції Рибниця. До складу міста входять 3 села: Бошерніца, Чорна та Стохная.

Резина
Rezina
Герб Прапор
герб Прапор Резини
Розташування міста Резина
Основні дані
47°44′57″ пн. ш. 28°57′54″ сх. д. / 47.74917° пн. ш. 28.96500° сх. д. / 47.74917; 28.96500Координати: 47°44′57″ пн. ш. 28°57′54″ сх. д. / 47.74917° пн. ш. 28.96500° сх. д. / 47.74917; 28.96500
Країна Молдова
Регіон Резинський район
Столиця для Резинський район (район Молдови)
Засновано 1732
Перша згадка 5 лютого 1495[1]
Статус міста 1940
Населення 12 тисяч
Телефонний код (373) 254
GeoNames 617502
OSM 1435790 ·R (Резинський район)
Поштові індекси MD-5400
Міська влада
Мер міста Шова Петро Михайлович
Вебсайт rezina.md
Мапа
Мапа


CMNS: Резина у Вікісховищі

Історія ред.

Резина відома з XV століття.

У часи МРСР у місті працював хлібокомбінат, килимовий цех Оргіївської килимової фабрики й інші підприємства. В 1975 році населення становило 7,6 тис. жителів, в 1991 році — 15,2 тис. жителів. До 2005 року чисельність населення знизилася до 12 тис. чоловік.

Символи міста ред.

Герб, прийнятий в 1936 році, являв собою в червоному щиті срібну церкву, на зеленій терасі срібну річку. Щит увінчаний срібною міською короною із трьома вежами. [2] Новий герб був затверджений 26 червня 1998 року.

Прапор міста являє собою біле полотнище. У його центрі зелене коло. У колі жовтий хрест і біла хвиля.

Уродженці міста ред.

Підприємства міста ред.

Резинський цементний завод, побудований 1985 року. Продуктивність заводу-гіганта становила 2 мільйони 750 тисяч тонн цементу на рік. Його загальна територія — 213 гектарів. У 1999 році контрольний пакет акцій був придбаний французькою компанією «Finarge 26», що входить у групу «Lafarge».

Джерела ред.

  1. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-ZChișinău: Universitas, 1991. — С. 179. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
  2. «Вісник геральдиста», 4/1992
  3. Влэстару, Борис Моисеевич[недоступне посилання] (рос.)
  4. В. С. Соловьев Отрывки из воспоминаний об И. Д. Рабиновиче (рос.)