Резерват

Резерва́т (від лат. reservatus — збережений) — природоохоронна територія, де головним об'єктом охорони є один з компонентів природного комплексу.

Резервати розрізняють за призначенням (лісові, болотні, орнітологічні та інші) і за режимом:

• некеровані — де природні процеси проходять на основі природної саморегуляції, без будь-якого втручання людини;
• керовані — близькі за охоронним режимом до заповідників.

Резевати існують у Великій Британії, країнах Центральної Європи (наприклад, біосферний резерват «Східні Карпати»), а також Бірмі, країнах Африки. У Росії резерватами інколи називають заповідники і заказники (наприклад Баргузинський заповідник — резерват соболя).

В Україні природоохоронні території прийнято називати не резерватами, а заповідниками чи заказниками.

Див. також

• Природний заповідник
• Охорона природи
• Список природних заповідників України

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1988. стор. 263(рос.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Резерват // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 152.