Вікіпедія

Редагування генома

Редагування генома — це революційна технологія генетичної інженерії та біотехнології, яка дозволяє точно модифікувати ДНК організму, дозволяючи цілеспрямовано змінювати його генетичну інформацію. Цей процес передбачає зміну певних послідовностей ДНК, що відкриває безпрецедентні можливості в наукових дослідженнях, медицині, сільському господарстві та інших галузях.[1][2][3] В основі редагування геному лежить низка методів, найвідомішим з яких є CRISPR-Cas9. CRISPR-Cas9 використовує направляючу молекулу РНК для націлювання на певну послідовність генів у геномі, спрямовуючи фермент Cas9 робити точні розрізи в цьому місці. Ці розрізи можна використовувати для видалення, вставки або модифікації генів з надзвичайною точністю.

Огляд поточних інструментів редагування геному: нуклеази[en] цинкового пальця (ZFN) (A), TALEN[en] (B), система CRISPR-Cas9 (C) і порівняльна таблиця цих інструментів (D).

Потенційні застосування редагування геному величезні та різноманітні. У медицині він є перспективним для лікування генетичних розладів шляхом корекції дефектних генів. Крім того, це дозволяє розробити більш ефективні методи лікування негенетичних хвороб, персоналізованої медицини та, можливо, навіть викорінити певні спадкові захворювання. У сільському господарстві редагування геному відкриває можливості для створення культур із покращеною врожайністю, вмістом поживних речовин і стійкістю до шкідників або екологічних стресів. Ця технологія пропонує точні та ефективні засоби посилення бажаних властивостей у рослин і тварин, тим самим сприяючи глобальній продовольчій безпеці та сталим методам сільського господарства.

Однак, поряд зі своїм неймовірним потенціалом, редагування геному викликає етичні, соціальні та регуляторні проблеми. Етичні наслідки маніпулювання основними будівельними блоками життя вимагають ретельного розгляду та відповідального використання цієї технології, щоб гарантувати, що її переваги збалансовані з етичними міркуваннями, безпекою та наслідками для суспільства. Оскільки дослідження та розробки в області редагування геному активно продовжують, вкрай важливо сприяти діалогу між науковцями, політиками, філософами та громадськістю, щоб орієнтуватися в етичних, правових і соціальних наслідках, одночасно використовуючи величезний потенціал для благополуччя людства та довкілля.

Історія ред.

Концепція редагування генів бере свій початок у 1970-х роках, коли були створені перші рекомбінантні молекули ДНК.[4] Технологія рекомбінантної ДНК, новаторська інновація, розроблена на початку 1970-х років, Полом Бергом з колегами, стала монументальним кроком вперед у генетичних маніпуляціях. Цей новаторський метод здійснив революцію в біології, дозволивши вченим маніпулювати молекулами ДНК поза межами природного середовища клітини, а Пол Берг згодом розділив Нобелівську премію з хімії 1980 року разом з дослідниками технології секвенування геному. За своєю суттю технологія рекомбінантної ДНК передбачає вирізання та зшивання послідовностей ДНК з різних джерел. [5][6] Цей прорив дозволив вченим вставити чужорідну ДНК в організми господаря, що призвело до створення генетично модифікованих організмів (ГМО), що було описано в науковій статті 1973 року Стенлі Н. Коеном і Гербертом Боєром та колегами.[7] Коен і Боєр досягли цього шляхом ідентифікації та виділення специфічних послідовностей ДНК за допомогою рестрикційних ферментів, які діють як молекулярні ножиці, здатні розщеплювати ДНК у точних місцях. Потім вони використали ДНК-лігазу, фермент, який полегшує з’єднання фрагментів ДНК, щоб з’єднати ці послідовності разом, утворюючи рекомбінантні молекули ДНК. Здатність передавати гени між різними видами відкрила сферу можливостей, уможливлюючи введення бажаних ознак в організми або модифікацію існуючих генетичних характеристик.

 
Різні покоління нуклеаз, що використовуються для редагування геному, і шляхи відновлення ДНК, які використовуються для модифікації цільової ДНК.

Сфера еволюціонувала завдяки розробці різноманітних методів, включаючи ферменти рестрикції, ПЛР та націлювання на гени.[8] Відкриття РНК-інтерференції (RNAi) і нуклеаз цинкового пальця (ZFN) ще більше розширило можливості редагування генів.[9] Розробка ефекторних нуклеаз, подібних до активатора транскрипції[en] (TALEN), і системи CRISPR-Cas9 у 2010-х роках ознаменувала поворотний момент у цій галузі, запропонувавши точні та ефективні методи редагування послідовностей ДНК.[8] Дженніфер Даудна та Емманюель Шарпантьє отримали Нобелівську премію з хімії у 2020 році та цілу низку престижних наукових нагород та відзнак за розвиток методу редагування генома CRISPR-Cas9 на початку 2010-х.[10][11] В анотації до статті 2023 року соавторства Дженніфер Даудни «Технологія CRISPR: десятиліття редагування геному – це лише початок», опублікованій в журналі Science, зазначається[12]:

Галузі молекулярної біології, генетики та геноміки перебувають на критичному етапі — моменті в історії, коли конвергенція знань і методів зробила технічно можливим і неймовірно корисним редагування конкретних пар основ або сегментів ДНК у клітинах і живих організмах. Поява кластерного редагування генома з короткими паліндромними повторами (CRISPR) у поєднанні з прогресом у обчислювальній техніці та можливостях обробки зображень започаткувала нову еру, в якій ми можемо не лише діагностувати захворювання людини та навіть передбачити індивідуальну сприйнятливість на основі особистої генетики, але й діяти на цю інформацію. Так само ми можемо як ідентифікувати, так і швидко змінювати гени, відповідальні за властивості рослин, змінюючи темп сільськогосподарських досліджень і селекції рослин. Застосування цієї конвергенції технологій є глибокими та далекосяжними — і вони відбуваються зараз. За десятиліття після публікації CRISPR-Cas9 як технології редагування геному інструментарій CRISPR та його додатки кардинально змінили біологічні дослідження, вплинувши не лише на пацієнтів із генетичними захворюваннями, а й на сільськогосподарську практику та продукти.

Техніки редагування геному ред.

Редагування генів передбачає цілеспрямовану модифікацію генетичного матеріалу організму для досягнення бажаних результатів. Ці результати можуть варіюватися від лікування генетичних захворювань до підвищення стійкості сільськогосподарських культур. Технології редагування генів стрімко прогресували в останні роки з відкриттям CRISPR-Cas9, революційного інструменту, який значно спростив і прискорив процес редагування геному.[13][14][15]

На відміну від ранніх методів генної інженерії, які випадковим чином вставляють генетичний матеріал у геном хазяїна, редагування геному націлює вставки на певні місця. Основним механізмом, задіяним у генетичних маніпуляціях за допомогою програмованих нуклеаз, є розпізнавання цільових геномних локусів та зв'язування ефекторного ДНК-зв'язуючого домену (DBD), дволанцюгових розривів (DSB) у цільовій ДНК ендонуклеазами рестрикції (FokI та Cas) та відновлення DSB за допомогою відновлення, спрямованого на гомологію[en] (HDR) або негомологічного з'єднання кінців (NHEJ).

CRISPR-Cas9 ред.

 
Принципова діаграма CRISPR/Cas9.[16]

CRISPR-Cas9 — це універсальна та ефективна техніка редагування генів, отримана від бактеріальної імунної системи. CRISPR (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) — це послідовності бактеріальної ДНК, які є частиною адаптивної імунної системи, тоді як Cas9 — це фермент, який розщеплює ДНК. Разом їх можна запрограмувати на націлювання на певні послідовності ДНК і введення модифікацій. CRISPR-Cas9 став найпоширенішим методом редагування генів завдяки простоті використання, економічній ефективності та високій точності.[17][18][19]

Зусилля, спрямовані на покращення систем доставки CRISPR/Cas9, що має вирішальне значення для застосувань in vivo, зосереджені на безпечних, біосумісних варіантах, які долають біологічні бар’єри. Вірусні вектори, такі як AAV, аденовіруси та лентивіруси, поширені, але обмежені в розмірі вантажу та можуть викликати занепокоєння щодо імуногенності, тоді як невірусні носії, що охоплюють ліпіди, полімери, пептиди та неорганічні наноносії, є перспективними завдяки масштабованості, специфічності та біостабільності, але вимагають подальших досліджень для оптимальної ефективності доставки CRISPR/Cas9.[20]

TALEN ред.

 
Принципова схема TALEN.[16]

Ефекторні нуклеази, подібні до активатора транскрипції[en] (TALEN – Transcription activator-like effector nucleases), — це сконструйовані білки, які можуть бути розроблені для зв’язування та розщеплення певних послідовностей ДНК. Вони складаються з ДНК-зв'язуючого домену та нуклеазного домену. TALEN легко налаштовуються та пропонують точний метод для редагування генів, але є більш складними та трудомісткими для проектування та створення порівняно з CRISPR-Cas9.[21][22][23]

Нуклеази цинкового пальця (ZFN) ред.

 
Принципова схема нуклеази[en] цинкового пальця.[16]

Нуклеази[en] цинкового пальця (ZFN) — це сконструйовані білки, які містять ДНК-зв’язуючий домен і нуклеазний домен. Подібно до TALEN, ZFN можуть бути розроблені для націлювання на певні послідовності ДНК для редагування. Однак вони мають нижчу ефективність і специфічність порівняно з TALEN і CRISPR-Cas9.[24][25]

Редагування основ ред.

Редагування основ (Base editing) — це метод, який безпосередньо перетворює одну пару основ в іншу без необхідності дволанцюгових розривів ДНК. Він використовує модифіковані системи CRISPR-Cas9 або CRISPR-Cas12a, злиті з ферментом, що редагує основи, таким як цитидиндезаміназа або аденіндезаміназа. Базове редагування пропонує точний і ефективний підхід для внесення конкретних змін одного нуклеотиду без збільшення вставок або видалень.[26][27][28]

Первинне редагування (Prime editing) ред.

 
Механізми Prime editing

Prime editing — це новіша техніка редагування генів, яка поєднує аспекти CRISPR-Cas9 і редагування основ. У ньому використовується модифікований фермент Cas9, злитий із ферментом зворотної транскриптази, а також спеціально розроблена молекула РНК, яка називається основною направляючою РНК для редагування (pegRNA). Основне редагування дозволяє вносити більш різноманітні та точні модифікації, включаючи вставки, видалення та перетворення основ, без утворення дволанцюгових розривів ДНК.[29][30]

Програмоване додавання за допомогою елементів націлювання на сайт (PASTE) ред.

PASTE (точні редактори основ аденіну та цитозину) — це відносно новий метод редагування генів, який розширює сферу редагування основ. PASTE забезпечує точне перетворення як аденіну (A) на гуанін (G), так і цитозину (C) на тимін (T) у послідовностях ДНК. Ця техніка використовує унікальну комбінацію CRISPR-Cas9, редакторів основи цитозину (CBE) і редакторів основи аденіну (ABE) для досягнення цих перетворень. PASTE пропонує потужний інструмент для внесення специфічних і цілеспрямованих модифікацій у послідовності ДНК з високою ефективністю, розширюючи можливості застосування редагування основи в дослідженнях і терапії.[31]

Застосування ред.

Медицина ред.

Редагування генів має великі перспективи в медицині для лікування та профілактики генетичних розладів і захворювань. Його використовували для корекції генетичних мутацій у тваринних моделях захворювань людини, та в клітинах людини, включаючи серпоподібноклітинну анемію, муковісцидоз і м’язову дистрофію. Крім того, вивчається можливість редагування генів для розробки нових методів лікування мітохондріальних патологій[32], онкопатологій та інших хвороб людини.[33][34][35][36]

Див. також — Генотерапія, Генетична інженерія.

Використання для геному людини ред.

У листопаді 2017 року в Каліфорнії здійснено першу у світі процедуру щодо «редагування» генома дорослої людини. Пацієнтом став дорослий чоловік з мукополісахаридозом ІІ типу (синдромом Хантера)[37].

У листопаді 2018 китайські вчені повідомили про двійню (Лулу і Нана), яким вперше у світі серед дітей було відредаговано геном. Їхній геном було відредаговано для стійкості від вірусу ВІЛ.[38][39]

Сільське господарство ред.

 
Виведення сорту пшениці, стійкого до іржі, за допомогою системи CRISPR/Cas.[40]

Редагування генів має потенціал для революції в сільському господарстві шляхом підвищення врожайності, вмісту поживних речовин і стійкості до шкідників і хвороб. Його використовували для вирощування культур із покращеними властивостями, таких як стійка до гербіцидів соя, посухостійка кукурудза та яблука, які не буріють. Також було створено генно-відредаговану худобу та рибу з бажаними рисами, такими як збільшення м’язової маси або стійкість до хвороб.[3][41][42][43][44]

Див. також — Генетична інженерія.

Біотехнологія та промисловість ред.

Редагування генів відіграє вирішальну роль у біотехнологічній та фармацевтичній промисловості. Його використовують для виробництва генетично модифікованих організмів для досліджень, виробництва ліків і розробки біопалива. Крім того, редагування генів використовувалося для посилення виробництва ферментів, білків та інших цінних біомолекул.[45][46][47] (див. також Біофармацевтика[en], Біофармакологія)

Генотерапія та редагування геному: відмінності ред.

І редагування геному, і генотерапія пов'язані з модифікацією генетичного матеріалу для лікування захворювань, але вони відрізняються підходом і цілями.

Редагування геному стосується цільової модифікації послідовностей ДНК у геномі клітини чи організму за допомогою молекулярних інструментів, таких як CRISPR-Cas9. Ця технологія дозволяє вносити точні та специфічні зміни в послідовність ДНК, наприклад додавати або видаляти певні гени або виправляти мутації, які викликають захворювання.[48]

З іншого боку, генна терапія передбачає введення нового генетичного матеріалу в клітини пацієнта для лікування або лікування хвороби. Це можна зробити шляхом введення здорової копії дефектного гена, заміни відсутнього або нефункціонуючого гена або введення нового гена, який може забезпечити терапевтичну користь.

У деяких випадках редагування геному можна використовувати як інструмент генної терапії. Наприклад, редагування геному можна використовувати для модифікації ДНК власних клітин пацієнта для введення терапевтичних генів або для виправлення мутацій у генах пацієнта перед їх введенням як частину лікування генною терапією.[49][50]

Загалом і редагування геному, і генна терапія мають великі перспективи для лікування генетичних захворювань, і поточні дослідження продовжують удосконалювати ці методи та розробляти для них нові застосування.

Див. також ред.

Додаткова література ред.

Книги ред.

Журнали ред.

Статті ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Saurabh S (March 2021). Genome Editing: Revolutionizing the Crop Improvement. Plant Molecular Biology Reporte. 39 (4): 752—772. doi:10.1007/s11105-021-01286-7.
  2. ↑ Bak, Rasmus O.; Gomez-Ospina, Natalia; Porteus, Matthew H. (August 2018). Gene Editing on Center Stage. Trends in Genetics. 34 (8): 600—611. doi:10.1016/j.tig.2018.05.004. ISSN 0168-9525. PMID 29908711.
  3. ↑ а б Food and Agriculture Organization of the United Nations (2022). Gene editing and agrifood systems (PDF). ООН.
  4. ↑ 1972: First Recombinant DNA. Genome.gov (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  5. ↑ Berg, Paul; Mertz, Janet E (1 січня 2010). Personal Reflections on the Origins and Emergence of Recombinant DNA Technology. Genetics. Т. 184, № 1. с. 9—17. doi:10.1534/genetics.109.112144. ISSN 1943-2631. PMC 2815933. PMID 20061565. Процитовано 28 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. ↑ The Nobel Prize in Chemistry 1980. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 28 грудня 2023.
  7. ↑ Cohen, Stanley N.; Chang, Annie C. Y.; Boyer, Herbert W.; Helling, Robert B. (1973-11). Construction of Biologically Functional Bacterial Plasmids In Vitro. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 70, № 11. с. 3240—3244. doi:10.1073/pnas.70.11.3240. ISSN 0027-8424. PMC 427208. PMID 4594039. Процитовано 28 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  8. ↑ а б Synthego | Full Stack Genome Engineering. www.synthego.com (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  9. ↑ Gaj, Thomas; Gersbach, Charles A.; Barbas, Carlos F. (1 липня 2013). ZFN, TALEN, and CRISPR/Cas-based methods for genome engineering. Trends in Biotechnology (English) . Т. 31, № 7. с. 397—405. doi:10.1016/j.tibtech.2013.04.004. ISSN 0167-7799. PMC 3694601. PMID 23664777. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  10. ↑ Jinek, Martin; Chylinski, Krzysztof; Fonfara, Ines; Hauer, Michael; Doudna, Jennifer A.; Charpentier, Emmanuelle (17 серпня 2012). A Programmable Dual-RNA–Guided DNA Endonuclease in Adaptive Bacterial Immunity. Science (англ.). Т. 337, № 6096. с. 816—821. doi:10.1126/science.1225829. ISSN 0036-8075. PMC 6286148. PMID 22745249. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  11. ↑ Doudna, Jennifer A.; Charpentier, Emmanuelle (28 листопада 2014). The new frontier of genome engineering with CRISPR-Cas9. Science (англ.). Т. 346, № 6213. doi:10.1126/science.1258096. ISSN 0036-8075. Процитовано 6 серпня 2023.
  12. ↑ Wang, Joy Y.; Doudna, Jennifer A. (20 січня 2023). CRISPR technology: A decade of genome editing is only the beginning. Science (англ.). Т. 379, № 6629. doi:10.1126/science.add8643. ISSN 0036-8075. Процитовано 6 серпня 2023.
  13. ↑ Synthego | Full Stack Genome Engineering. www.synthego.com (англ.). Процитовано 13 січня 2023.
  14. ↑ Kevin M. Esvelt, Harris H. Wang. Genome-scale engineering for systems and synthetic biology : [англ.] // Molecular Systems Biology. — 2013-01-01. — Vol. 9. — С. 641. — ISSN 1744-4292. — DOI:10.1038/msb.2012.66.
  15. ↑ Wenfang Spring Tan, Daniel F. Carlson, Mark W. Walton, Scott C. Fahrenkrug, Perry B. Hackett. Precision editing of large animal genomes : [англ.] // Advances in Genetics. — 2012-01-01. — Vol. 80. — С. 37—97. — ISSN 0065-2660. — DOI:10.1016/B978-0-12-404742-6.00002-8.
  16. ↑ а б в Ye, Runle; Yang, Xi; Rao, Yuchun (2022-04). Genetic Engineering Technologies for Improving Crop Yield and Quality. Agronomy (англ.). Т. 12, № 4. с. 759. doi:10.3390/agronomy12040759. ISSN 2073-4395. Процитовано 28 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  17. ↑ Doudna, Jennifer A.; Charpentier, Emmanuelle (28 листопада 2014). The new frontier of genome engineering with CRISPR-Cas9. Science (англ.). Т. 346, № 6213. с. 1258096. doi:10.1126/science.1258096. ISSN 0036-8075. Процитовано 9 квітня 2023.
  18. ↑ Adli, Mazhar (15 травня 2018). The CRISPR tool kit for genome editing and beyond. Nature Communications (англ.). Т. 9, № 1. с. 1911. doi:10.1038/s41467-018-04252-2. ISSN 2041-1723. Процитовано 9 квітня 2023.
  19. ↑ Koonin, Eugene V.; Gootenberg, Jonathan S.; Abudayyeh, Omar O. (16 травня 2023). Discovery of Diverse CRISPR-Cas Systems and Expansion of the Genome Engineering Toolbox. Biochemistry (англ.). doi:10.1021/acs.biochem.3c00159. ISSN 0006-2960. Процитовано 14 червня 2023.
  20. ↑ Sinclair, Frazer; Begum, Anjuman A.; Dai, Charles C.; Toth, Istvan; Moyle, Peter M. (2023-05). Recent advances in the delivery and applications of nonviral CRISPR/Cas9 gene editing. Drug Delivery and Translational Research (англ.). Т. 13, № 5. с. 1500—1519. doi:10.1007/s13346-023-01320-z. ISSN 2190-393X. PMC 10052255. PMID 36988873. Процитовано 29 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  21. ↑ Joung, J. Keith; Sander, Jeffry D. (2013-01). TALENs: a widely applicable technology for targeted genome editing. Nature Reviews Molecular Cell Biology (англ.). Т. 14, № 1. с. 49—55. doi:10.1038/nrm3486. ISSN 1471-0080. PMC 3547402. PMID 23169466. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  22. ↑ Bhardwaj, Anuradha; Nain, Vikrant (21 серпня 2021). TALENs—an indispensable tool in the era of CRISPR: a mini review. Journal of Genetic Engineering and Biotechnology. Т. 19, № 1. с. 125. doi:10.1186/s43141-021-00225-z. ISSN 2090-5920. PMC 8380213. PMID 34420096. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. ↑ Nemudryi, A. A.; Valetdinova, K. R.; Medvedev, S. P.; Zakian, S. M. (15 вересня 2014). TALEN and CRISPR/Cas Genome Editing Systems: Tools of Discovery. Acta Naturae. Т. 6, № 3. с. 19—40. doi:10.32607/20758251-2014-6-3-19-40. ISSN 2075-8251. Процитовано 9 квітня 2023.
  24. ↑ Maeder, Morgan L.; Thibodeau-Beganny, Stacey; Osiak, Anna; Wright, David A.; Anthony, Reshma M.; Eichtinger, Magdalena; Jiang, Tao; Foley, Jonathan E.; Winfrey, Ronnie J. (25 липня 2008). Rapid “Open-Source” Engineering of Customized Zinc-Finger Nucleases for Highly Efficient Gene Modification. Molecular Cell (English) . Т. 31, № 2. с. 294—301. doi:10.1016/j.molcel.2008.06.016. ISSN 1097-2765. PMC 2535758. PMID 18657511. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  25. ↑ Paschon, David E.; Lussier, Stephanie; Wangzor, Tenzin; Xia, Danny F.; Li, Patrick W.; Hinkley, Sarah J.; Scarlott, Nicholas A.; Lam, Stephen C.; Waite, Adam J. (8 березня 2019). Diversifying the structure of zinc finger nucleases for high-precision genome editing. Nature Communications (англ.). Т. 10, № 1. с. 1133. doi:10.1038/s41467-019-08867-x. ISSN 2041-1723. Процитовано 9 квітня 2023.
  26. ↑ Rees, Holly A.; Liu, David R. (2018-12). Base editing: precision chemistry on the genome and transcriptome of living cells. Nature Reviews Genetics (англ.). Т. 19, № 12. с. 770—788. doi:10.1038/s41576-018-0059-1. ISSN 1471-0064. PMC 6535181. PMID 30323312. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  27. ↑ Kantor, Ariel; McClements, Michelle E.; MacLaren, Robert E. (2020-01). CRISPR-Cas9 DNA Base-Editing and Prime-Editing. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 21, № 17. с. 6240. doi:10.3390/ijms21176240. ISSN 1422-0067. PMC 7503568. PMID 32872311. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. ↑ Zhao, Zhihan; Shang, Peng; Mohanraju, Prarthana; Geijsen, Niels (2023-03). Prime editing: advances and therapeutic applications. Trends in Biotechnology. doi:10.1016/j.tibtech.2023.03.004. ISSN 0167-7799. Процитовано 10 червня 2023.
  29. ↑ Chen, Peter J.; Liu, David R. (2023-03). Prime editing for precise and highly versatile genome manipulation. Nature Reviews Genetics (англ.). Т. 24, № 3. с. 161—177. doi:10.1038/s41576-022-00541-1. ISSN 1471-0064. Процитовано 9 квітня 2023.
  30. ↑ Huang, Zhangrao; Liu, Gang (2023). Current advancement in the application of prime editing. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 11. doi:10.3389/fbioe.2023.1039315. ISSN 2296-4185. PMC 9978821. PMID 36873365. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ Huang, Tony P.; Newby, Gregory A.; Liu, David R. (2021-02). Precision genome editing using cytosine and adenine base editors in mammalian cells. Nature Protocols (англ.). Т. 16, № 2. с. 1089—1128. doi:10.1038/s41596-020-00450-9. ISSN 1750-2799. Процитовано 9 квітня 2023.
  32. ↑ Phan, Hong Thi Lam; Lee, Hyunji; Kim, Kyoungmi (2023-05). Trends and prospects in mitochondrial genome editing. Experimental & Molecular Medicine (англ.). Т. 55, № 5. с. 871—878. doi:10.1038/s12276-023-00973-7. ISSN 2092-6413. Процитовано 10 червня 2023.
  33. ↑ Prakash, Versha; Moore, Marc; Yáñez-Muñoz, Rafael J. (1 березня 2016). Current Progress in Therapeutic Gene Editing for Monogenic Diseases. Molecular Therapy (English) . Т. 24, № 3. с. 465—474. doi:10.1038/mt.2016.5. ISSN 1525-0016. PMC 4786935. PMID 26765770. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  34. ↑ Mittal, Rama Devi (1 січня 2019). Gene Editing in Clinical Practice: Where are We?. Indian Journal of Clinical Biochemistry (англ.). Т. 34, № 1. с. 19—25. doi:10.1007/s12291-018-0804-4. ISSN 0974-0422. PMC 6346614. PMID 30728669. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  35. ↑ Wenyi Liu, Luoxi Li, Jianxin Jiang,Min Wu, and Ping Lin. Applications and challenges of CRISPR-Cas gene-editing to disease treatment in clinics. academic.oup.com. doi:10.1093/pcmedi/pbab014. PMC 8444435. PMID 34541453. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  36. ↑ Chavez, Michael; Chen, Xinyi; Finn, Paul B.; Qi, Lei S. (2023-01). Advances in CRISPR therapeutics. Nature Reviews Nephrology (англ.). Т. 19, № 1. с. 9—22. doi:10.1038/s41581-022-00636-2. ISSN 1759-507X. Процитовано 9 квітня 2023.
  37. ↑ У США «відредагували» геном пацієнта з рідкісним захворюванням. Укрінформ. 18 листопада 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
  38. ↑ Reuters (26 листопада 2018). China Orders Investigation After Scientist Claims First Gene-Edited Babies. The New York Times. Процитовано 26 листопада 2018.
  39. ↑ У Китаї заявили про народження перших генетично відредагованих дітей. Прорив чи небезпека?. Радіо Свобода. 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  40. ↑ Jamil, Shakra; Shahzad, Rahil; Ahmad, Shakeel; Fatima, Rida; Zahid, Rameesha; Anwar, Madiha; Iqbal, Muhammad Zaffar; Wang, Xiukang (2020). Role of Genetics, Genomics, and Breeding Approaches to Combat Stripe Rust of Wheat. Frontiers in Nutrition. Т. 7. doi:10.3389/fnut.2020.580715. ISSN 2296-861X. PMC 7573350. PMID 33123549. Процитовано 28 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  41. ↑ Zaidi, Syed Shan-e-Ali; Mahas, Ahmed; Vanderschuren, Hervé; Mahfouz, Magdy M. (30 листопада 2020). Engineering crops of the future: CRISPR approaches to develop climate-resilient and disease-resistant plants. Genome Biology. Т. 21, № 1. с. 289. doi:10.1186/s13059-020-02204-y. ISSN 1474-760X. PMC 7702697. PMID 33256828. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  42. ↑ Abdul Aziz, Mughair; Brini, Faical; Rouached, Hatem; Masmoudi, Khaled (2022). Genetically engineered crops for sustainably enhanced food production systems. Frontiers in Plant Science. Т. 13. doi:10.3389/fpls.2022.1027828. ISSN 1664-462X. PMC 9680014. PMID 36426158. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  43. ↑ Hamdan, Mohd Fadhli; Mohd Noor, Siti Nurfadhlina; Abd-Aziz, Nazrin; Pua, Teen-Lee; Tan, Boon Chin (2022-01). Green Revolution to Gene Revolution: Technological Advances in Agriculture to Feed the World. Plants (англ.). Т. 11, № 10. с. 1297. doi:10.3390/plants11101297. ISSN 2223-7747. PMC 9146367. PMID 35631721. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  44. ↑ Wan, Lili; Wang, Zhuanrong; Tang, Mi; Hong, Dengfeng; Sun, Yuhong; Ren, Jian; Zhang, Na; Zeng, Hongxia (2021-07). CRISPR-Cas9 Gene Editing for Fruit and Vegetable Crops: Strategies and Prospects. Horticulturae (англ.). Т. 7, № 7. с. 193. doi:10.3390/horticulturae7070193. ISSN 2311-7524. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  45. ↑ Kumar, Gulshan; Shekh, Ajam; Jakhu, Sunaina; Sharma, Yogesh; Kapoor, Ritu; Sharma, Tilak Raj (2020). Bioengineering of Microalgae: Recent Advances, Perspectives, and Regulatory Challenges for Industrial Application. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 8. doi:10.3389/fbioe.2020.00914. ISSN 2296-4185. PMC 7494788. PMID 33014997. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  46. ↑ Grama, Samir B.; Liu, Zhiyuan; Li, Jian (2022-05). Emerging Trends in Genetic Engineering of Microalgae for Commercial Applications. Marine Drugs (англ.). Т. 20, № 5. с. 285. doi:10.3390/md20050285. ISSN 1660-3397. PMC 9143385. PMID 35621936. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  47. ↑ Tavakoli, Kamand; Pour-Aboughadareh, Alireza; Kianersi, Farzad; Poczai, Peter; Etminan, Alireza; Shooshtari, Lia (2021-09). Applications of CRISPR-Cas9 as an Advanced Genome Editing System in Life Sciences. BioTech (англ.). Т. 10, № 3. с. 14. doi:10.3390/biotech10030014. ISSN 2673-6284. PMC 9245484. PMID 35822768. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  48. ↑ Li, Hongyi; Yang, Yang; Hong, Weiqi; Huang, Mengyuan; Wu, Min; Zhao, Xia (3 січня 2020). Applications of genome editing technology in the targeted therapy of human diseases: mechanisms, advances and prospects. Signal Transduction and Targeted Therapy (англ.). Т. 5, № 1. с. 1—23. doi:10.1038/s41392-019-0089-y. ISSN 2059-3635. PMC 6946647. PMID 32296011. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  49. ↑ Gori, Jennifer L.; Hsu, Patrick D.; Maeder, Morgan L.; Shen, Shen; Welstead, G. Grant; Bumcrot, David (2015-07). Delivery and Specificity of CRISPR/Cas9 Genome Editing Technologies for Human Gene Therapy. Human Gene Therapy (англ.). Т. 26, № 7. с. 443—451. doi:10.1089/hum.2015.074. ISSN 1043-0342. Процитовано 7 березня 2023.
  50. ↑ Maeder, Morgan L.; Gersbach, Charles A. (1 березня 2016). Genome-editing Technologies for Gene and Cell Therapy. Molecular Therapy (English) . Т. 24, № 3. с. 430—446. doi:10.1038/mt.2016.10. ISSN 1525-0016. PMC 4786923. PMID 26755333. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)


  Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Редагування_генома&oldid=41313332