Кюсю
Кюшю (яп. 九州, きゅうしゅう, Кю̄шю̄, «дев'ять провінцій») — третій за величиною острів Японського архіпелагу. Омивається на півночі Японським морем, на сході — Внутрішнім японським морем, на півдні — Тихим океаном, і на заході — Східнокитайським морем.
| Кюшю | |
|---|---|
яп. 九州  | |
 | |
| Названий на честь | nonadd |
| Географія | |
| 33°00′ пн. ш. 131°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 131.000° сх. д. | |
| Континент | Азія |
| Місцерозташування | Kyūshū regiond |
| Акваторія | Тихий океан, Внутрішнє Японське море, Східнокитайське море, Японське море |
| Група островів | Японський архіпелаг і чотири головних острова Японіїd |
| Площа | 36 782 км² (37-ме місце) |
| Берегова лінія | 12 212 км |
| Найвища точка | г. Куджю, 1791 м |
| Країна | |
 Японія | |
| Регіон | Кюшю |
| Адм. одиниця | Японія |
| Населення | 12 970 479 (2016) |
  Кюшю Кюшю (Японія) | |
 | |
 Кюсю у Вікісховищі | |
Топонім «Кюшю» позначає як сам острів Кюшю, так і регіон Кюшю, який включає окрім власне острова Кюшю сусідні острови Цушіма, Ікі, Якушіма, Танеґашіма, а також острови Амамі. Інколи до регіону Кюсю відносять архіпелаг Рюкю. У давнину регіон Кюсю називався краєм Сайкайдо.
Географія
ред.Рельєф Кюшю гористий, хоча на заході острова є невеликі рівнини. На північному заході знаходяться невисокі гори й пагорби (до 1055 м), а на південному сході — гори середньої висоти. Найвищою точкою острова є згаслий вулкан Куджю (1791 м). Гори складаються, переважно, породами вулканічного походження, гранітами і сланцями. На Кюшю розташований один з активних японських вулканів — Асо (1592 м). Окрім цього, відомими дієвими вулканами є Кірішіма і Сакура-джіма.
Кюсю відомий своїми термальними джерелами онсен, особливо поблизу міста Беппо та районах поруч з вулканом Асо. Надра острова відомі кам'яним вугіллям, особливо його північна частина. Кюсю належить до сейсмічно небезпечних зон.
Площа острова — 36 737,6 км²[1], площа регіону — 39.9067,3 км²[уточнити].
Клімат острова субтропічний, мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час тайфунів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку, під час мусонів, частими є перепади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — Курошіо і Цушімська.
Річкова сітка Кюшю густа. Річки бурхливі, але не повноводні. Для флори характерною є висока поясність. Типові рослини нижнього ярусу (до 850 м) — дуби, камелії, магнолії. Вище ростуть сосни і кріптомерії. На верхніх поясах переважають кущі та луги. Південь Кюшю має відмінну від решти острова флору — переважно пальми й папороть.
  | |
| Фізична карта Кюшю |
Адміністративний поділ
ред.Острів Кюшю поділений на 7 префектур. До другої половини 19 століття він поділявся на 11 провінцій. Хоча в складі регіону Кюшю є префектура Окінава. Вона займає частину островів Рюкю. Північ островів належить префектурі Каґошіма.
| ~ | 
|
|
Центр | Провінція | Площа, км² | Населення, ос. | Густота, ос./км² | Код |
|
Каґошіма | 鹿児島県 | Каґошіма | Сацума • Осумі | 9188,67 | 1 718 881 | 187,1 | JP-46 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Кумамото | 熊本県 | Кумамото | Хіґо | 7405,80 | 1 821 919 | 246 | JP-43 |
|
Міядзакі | 宮崎県 | Міядзакі | Хюґа | 7734,80 | 1 136 260 | 146,9 | JP-45 |
|
Наґасакі | 長崎県 | Наґасакі | Хідзен • Цушіма • Ікі | 4104,48 | 1 440 727 | 351 | JP-42 |
|
Оїта | 大分県 | Оїта | Бунґо | 6339,54 | 1 201 047 | 189,5 | JP-44 |
|
Саґа | 佐賀県 | Саґа | Хідзен | 2439,60 | 855 506 | 350,7 | JP-41 |
|
Фукуока | 福岡県 | Фукуока | Тікудзен • Тікуґо | 4976,97 | 5 062 828 | 1017,3 | JP-40 |
| Острови Рюкю (част.) | ||||||||
|
Окінава | 沖縄県 | Наха | Не було | 2280,98 | 1 460 718 | 640 | JP-47 |
Історія
ред.Кюсю вважають колискою японської державності. За переказами саме цей острів був місцем сходження небесних богів, які дали початок імператорському роду Японії. Інші назви острова — Кюкоку (九国, «дев'ять країн»), Тіндзей (鎮西, «втихомирений Захід») і Цукуші но шіма (筑紫の島, «острів Цукуші»).
Назва острова Кюсю походить від дев'яти провінцій, що розташовувались на острові — Будзен, Бунґо, Хідзен, Хіґо, Сацума, Осумі, Тікудзен, Тікуґо, Хюґа.
Демографія
ред.Населення острова Кюсю — 14 779 000 осіб (2003), щільність заселеності — 370,34 осіб/км². Найбільше місто, Фукуока, нараховує понад 1,4 млн осіб. Це місто є важливим політичним і економічним центром Кюсю. Більше півмільйона осіб проживають у Кумамото і Каґошіма. Важливими культурними центрами є міста Наґасакі, Хірадо і Оїта.
Економіка
ред.Промисловість Кюсю зосереджена на півночі острова, в той час, як на півдні переважає сільське господарство. Найбільшими індустріальними центрами є Наґасакі, Кітакюшю та Оїта. Переважає хімічна промисловість та металообробка. На півдні вирощують рис, тютюн, батат, а також займаються скотарством, зокрема виводом чорних свиней.
Кюсю з'єднаний з островом Хоншю двома підводними тунелями, автомобільним і залізничним, які прокладені під протокою Каммон.
Префектури Кюшю
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Дані за 2006 рік Інституту географії Японії. Архів оригіналу за 19 липня 2006. Процитовано 27 січня 2007.
Джерела і література
ред.- 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京：角川書店、1987-1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)
- Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.] Cambridge: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01753-5; OCLC 58053128
- Інститут географії Японії (японською, англійською) [Архівовано 21 червня 2009 у Wayback Machine.]