Регіон (ісп. región) — одиниця адміністративного поділу Чилі найбільшого рівня. Чилі поділяється на 15 регіонів, главою уряду кожного з яких є «інтендант» (intendente), призначений президентом країни.

Регіони мають як назву, так і призначене римське число (наприклад IV — «четвертий»). Ці числа спочатку були призначені у порядку з півночі на південь, проте із введенням двох нових регіонів у 2006 — 2007 роках цей порядок збився. Частіше використовується саме число, а не назва, за винятком регіону, в якому розташована столиця країни, Сантьяго, який називається «Столичним регіоном Сантьяго» (Región Metropolitana de Santiago або RM).

Регіони, у свою чергу, поділяються на провінції, кожну з яких очолює губернатор (gobernador), також призначений президентом. Всього існує 53 провінції.

Провінції далі поділяються на комуни, кожна підпорядкована відповідному муніципалітету. Кожний муніципалітет має свого мера (alcalde) і канцлера (concejale), які обираються мешканцями муніципалітету та відповідають за управління однією або більшим числом комун. Всього в Чилі 346 комуни, що управляються 345 муніципалітетами. Комуна, яка об'єднана з іншою спільним керуванням Антарктика, об'єднана з Кабо-де-Орнос.

Історія поділу Чилі на регіониРедагувати

Сучасний адміністративний поділ Чилі був створений в 1974 році, але лише з 13 регіонами. До цього моменту Чилі поділялася на 25 провінцій, які далі поділялися на департаменти, і далі на комуни. Новий територіальний поділ був введений у кілька етапів, спочатку із введенням «пілотних регіонів», що почали працювати в 1974 році, 1 січня 1976 року цей поділ був розширений на всю країну. Столичний регіон Сантьяго був створений в 1980 році.

У 2005 році поправка до конституції скасувала обов'язкове число регіонів у 13 та дозволила зміну цього числа. 19 грудня, 2006 Конгрес ухвалив закон про створення двох нових регіонів: XV Регіон Арика і Паринакота на півночі, що складався з провінцій Арика і Паринакота, до того частин I Регіону Тарапака, та XIV Регіону Лос-Ріос («річки»), раніше провінції Вальдивія, раніше частини X Регіону Лос-Лаґос («озера»)[1]. Регіон Лос-Ріос почав працювати 2 жовтня 2007 року, а Арика-Паринакота — 8 жовтня 2007 року.

Список регіонівРедагувати

 
Адміністративно-територіальний поділ Чилі.
Код Назва Іспанською Столиця
XV Арика і Паринакота Región de Arica y Parinacota Арика
I Тарапака Región de Tarapacá Ікіке
II Антофаґаста Región de Antofagasta Антофаґаста
III Атакама Región de Atacama Копіапо
IV Кокімбо Región de Coquimbo Ла-Серена
V Вальпараїсо Región de Valparaíso Вальпараїсо
RM Сантьяго Región Metropolitana de Santiago Сантьяго
VI О'Хіґґінс Región del Libertador General Bernardo O'Higgins Ранкагуа
VII Мауле Región del Maule Талька
XVI Ньюбле Región de Ñuble Чильян
VIII Біобіо Región del Biobío Консепсьйон
IX Араукані́я Región de la Araucanía Темуко
XIV Лос-Ріос Región de Los Ríos Вальдивія
X Лос-Лаґос Región de Los Lagos Пуерто-Монтт
XI Айсе́н Región Aisén del General Carlos Ibáñez del Campo Кояїке
XII Маґаянес Región de Magallanes y de la Antártica Chilena Пунта-Аренас

Області поділяються на 53 провінції, а вони, у свою чергу, на 346 общин[2].

Області (№ на карті) Адмін. центр Провінції Адмін. центр Комуни
Арика-і-Паринакота (XV) Арика Арика Арика Арика

Камаронес

Паринакота Путре Хенераль-Лагос

Путре

Тарапака (I) Ікіке Тамаругаль Посо-Альмонте Камінья

Кольчане
Уара
Піка
Посо-Альмонте

Ікіке Ікіке Ікіке

Альто-Оспісіо

Антофагаста (II) Антофагаста Токопілья Токопілья Марія-Елена

Токопілья

Ель-Лоа Калама Калама

Ольягуе
Сан-Педро-де-Атакама

Антофагаста Антофагаста Антофагаста

Мехільйонес
Сьєрра-Горда
Тальталь

Атакама (III) Копіапо Чаньяраль Чаньяраль Чаньяраль

Дієго-де-Альмагро

Копіапо Копіапо Копіапо

Кальдера
Тьєрра-Амарилья

Уаско Вальєнар Вальєнар

Фрейрина
Уаско
Альто-дель-Кармен

Кокімбо (IV) Ла-Серена Ельке Кокімбо Андакольйо

Кокімбо
Ла-Ігера
Ла-Серена
Пайгуано
Вікунья

Лимарі Овальє Овальє

Ріо-Уртадо
Монте-Патрія
Комбарбала
Пунітакі

Чоапа Ілляпель Ілляпель

Саламанка
Лос-Вілос
Канела

Вальпараїсо (V) Вальпараїсо Петорка Ла-Лігуа Ла-Лігуа

Кабільдо
Сапальяр
Папудо
Петорка

Лос-Андес Лос-Андес Лос-Андес

Сан-Естебан
Кальє-Ларга
Ринконада

Сан-Феліпе-де-Аконкагуа Сан-Феліпе Сан-Феліпе

Лляйлляй
Путаендо
Санта-Марія
Катему
Панкеуе.

Кільйота Кільйота Кільйота

Ла-Калера
Лімаче
Ногалес
Іхуелас
Ольмуе
Ла-Крус

Вальпараїсо Вальпараїсо Вальпараїсо

Вінья-дель-Мар
Кільпуе
Вілья-Алемана
Конкон
Кінтеро
Пучункаві
Касабланка
Хуан-Фернандес

Сан-Антоніо Сан-Антоніо Альгарробо

Ель-Кіско
Ель-Табо
Картахена
Сан-Антоніо
Санто-Домінго

Острів Пасхи Ханга-Роа Ісла-де-Паскуа
О'Гіґґінс (VI) Ранкагуа Качапоаль Ранкагуа Кодегуа

Коїнко
Кольтауко
Доньїуе
Гранерос
Лас-Кабрас
Мачалі
Мальйоа
Олівар
Пеумо
Пічидегуа
Кінта-де-Тількоко
Ранкагуа
Рекіноа
Ренго
Мостасаль
Сан-Вісенте-де-Тагуа

Кольчагуа Сан-Фернандо Чепіка

Чимбаронго
Лололь
Нанкагуа
Палмілья
Пералільйо
Пласілья
Пуманке
Сан-Фернандо
Санта-Крус

Карденаль-Каро Пічилему Ла-Естрелья

Літуече
Марчіуе
Навідад
Паредонес
Пічилему

Мауле (VII) Талька Курико Курико Курико

Уаланьє
Лікантен
Моліна
Рауко
Ромераль
Саграда-Фамілія
Тено
Вічукен

Талька Талька Талька

Сан-Клементе
Сан-Клементе
Пенкауе
Мауле
Сан-Рафаель
Курепто
Конститусьйон
Емпедрадо
Ріо-Кларо

Лінарес Лінарес Лінарес

Сан-Хав'єр-де-Ланкомілья
Парраль
Вілья-Алегре
Лонгаві
Кольбун
Ретіро
Єрбас-Буенас

Каукенес Каукенес Каукенес

Чанко
Пельюуе

Ньюбле (XVI) Чильян Ітата Кіріуе Кобкекура
Коелему
Нінуе
Портесуело
Кіріуе
Ранкіль
Трегуако
Дигильїн Бульнес Бульнес
Чильян
Чильян-В'єхо
Ель-Кармен
Пемуко
Пінто
Кільйон
Сан-Ігнасіо
Юнгай
Пунілья Сан-Карлос Койуеко
Ньїкен
Сан-Карлос
Сан-Фабіан
Сан-Ніколас
Біобіо (VIII) Консепсьйон Біобіо Лос-Анхелес Альто-Біобіо

Антуко
Кабреро
Лаха
Лос-Анхелес
Мульчен
Насім'єнто
Негрете
Кілако
Кільєко
Сан-Росендо
Санта-Барбара
Тукапель
Юмбель

Консепсьйон Консепсьйон Консепсьйон

Коронель
Чигуаянте
Флорида
Уальпен
Уалькі
Лота
Пенко
Сан-Педро-де-ла-Пас
Санта-Хуана
Талькауано
Томе

Арауко Лебу Арауко

Каньєте
Контульмо
Куранілауе
Лебу
Лос-Аламос
Тіруа

Арауканія (IX) Темуко Мальєко Анголь Анголь

Кольїпульї
Куракаутин
Ерсілья
Лонкімай
Лос-Саусес
Лумако
Пурен
Ренайко
Трайгуєн
Вікторія

Каутин Темуко Темуко

Карауе
Чольчоль
Кунко
Курареуе
Фрейре
Гальварино
Горбеа
Лаутаро
Лонкоче
Меліпеуко
Нуева-Імперіаль
Падре-Лас-Касас
Перкенко
Пітруфкен
Пукон
Сааведра
Теодоро-Шмідт
Тольтен
Вількун
Вільяррика

Лос-Ріос (XIV) Вальдивія Вальдивія Вальдивія Вальдивія

Корраль
Ланко
Лос-Лагос
Марикіна
Мафіль
Паїльяко
Пангіпульї

Ранко Ла-Уніон Ла-Уніон

Футроно
Лаго-Ранко
Ріо-Буено

Лос-Лагос (X) Пуерто-Монтт Осорно Осорно Осорно

Пуерто-Октай
Пурранке
Пуєуе
Ріо-Негро
Сан-Пабло
Сан-Хуан-де-ла-Коста

Ллянкіуе Пуерто-Монт Кальбуко

Кочамо
Фресія
Фрутильяр
Ллянкіуе
Лос-Муермос
Маульїн
Пуерто-Монт
Пуерто-Варас

Чилое Кастро Анкуд

Кастро
Чончі
Курако-де-Велес
Далькауе
Пукельдон
Кейлен
Кельйон
Кемчі
Кінчао

Палена Чайтен Чайтен

Футалеуфу
Уалаюе
Палена

Айсен (XI) Кояїке Кояїке Кояїке Кояїке

Лаго-Верде

Айсен Пуерто-Айсен Айсен

Сіснес
Гуайтекас

Хенераль-Каррера Чиле-Чико Чиле-Чико

Ріо-Ібаньєс

Капітан-Прат Кочране Кочране

О'Хіггінс
Тортель

Магальянес і Чилійська Антарктика (XII) Пунта-Аренас Ультіма-Есперанса Пуерто-Наталес Наталес

Торрес-дель-Пайне

Магальянес Пунта-Аренас Лагуна-Бланка

Пунта-Аренас
Ріо-Верде
Сан-Грегоріо

Тьєрра-дель-Фуего Порвенір Порвенір

Прімавера
Тімаукель

Антарктика-Чилена Пуерто-Вільямс Кабо-де-Орнос

Антарктика

Сантьяго (RM) Сантьяго Чакабуко Коліна Коліна

Лампа
Тільтіль

Кордильєра Пуенте-Альто Пуенте-Альто

Сан-Хосе-де-Майпо
Пірке

Майпо Сан-Бернардо Сан-Бернардо

Буїн
Пайне
Калера-де-Танго

Талаганте Талаганте Ісла-де-Майпо

Ель-Монте
Падре-Уртадо
Пеньяфлор
Талаганте

Меліпілья Меліпілья Куракаві

Марія-Пінто
Меліпілья
Сан-Педро
Алуе

Сантьяго Сантьяго Серрильйос

Серро-Навія
Кончалі
Ель-Боске
Естасьйон-Сентраль
Уечураба
Індепенденсія
Ла-Сістерна
Ла-Гранха
Ла-Флорида
Ла-Пінтана
Ла-Рейна
Лас-Кондес
Ло-Барнечеа
Ло-Еспехо
Ло-Прадо
Макуль
Майпу
Нюньйоа
Педро-Агуїрре-Серда
Пеньялолен
Провіденсія
Пудауель
Кілікура
Кінта-Нормаль
Реколета
Ренка
Сан-Мігель
Сан-Хоакін
Сан-Рамон
Сантьяго
Вітакура

Всього: 16 регіонів, 55 провінції і 346 комун
 

Див. кожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. La Nación. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 19 квітня 2008. 
  2. División Político Administrativa y Censal 2007 / Ред. Gloria Alvarado N., Juan Carlos Moya., Соавт. Daniela Gutiérrez O. — Сантьяго : es:Instituto Nacional de Estadísticas de Chile, 2008. — С. 12. — ISBN 978-956-7952-68-7.
  • Республіка Чилі // Кулаковський П. М. Країни світу : державний устрій. Навчально-наочний посібник. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. 164 с. — С. 92 — 93.