Ревіталізація (урбаністика)

реорганізація занедбаних переважно старих промислових споруд та просторів

Ревіталізація — відновлення занедбаних переважно старих промислових споруд та просторів, індустріальних районів у містах, але не в плані відродження виробництва, а здебільшого шляхом їхньої реорганізації на технологічні хаби, культурні та туристичні об'єкти. Сучасні спроби ревіталізації припадають на кінець 19 століття у розвинених націях, активна ж фаза розпочалася у кінці 1940-х років.

Історія ред.

Концепція ревіталізації міст як методу соціальної реформи виникла в Англії як реакція на дедалі більш тісні й антисанітарні умови міського бідного населення в швидко індустріалізованих містах 19 століття. Це була прогресивна доктрина, яка передбачала кращі житлові умови, моральні та економічні реформи для її резидентів. Інший стиль реформ — нав'язаний державою з міркувань естетики та ефективності — можна було б стверджувати, що він почався в 1853 році призначення Наполеоном барона Гаусмана для перебудови Парижа.

З початку 1990-х років, із переходом Європи у постіндустріальну еру, тисячі фабрик та заводів було закрито, половина робочих місць у виробничій сфері просто щезла[1]. Європейська економіка істотно змінила фокус із індустріально-орієнтованої на сферу обслуговування та розваг, що призвело до величезної кількості закинутих промислових об'єктів.

Ревіталізація в Україні ред.

Івано-Франківськ ред.

В Івано-Франківську пул громадських організацій ревіталізував колишню промзону заводу Промприлад в інноваційний центр[2].Промприлад.Реновація — працює на перетині чотирьох напрямків розвитку регіону: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти. Це проект зі сфери імпакт-інвестування, де інвестори одночасно вкладають в соціальний вплив на регіон та отримують повернення інвестицій у вигляді дивідендів.[3]

Київ ред.

У Києві гарним прикладом є перетворення Дарницького шовкового комбінату на Арт-завод Платформа[4].

Львів ред.

У Львові з 2015 року перетворюють колишній завод РЕМА на креативне середовище ReZavod, на більшій частині якого працюють майстерні, галереї актуального та вуличного мистецтва, офіси, фотостудія, майданчик для вечірок та сортувальна станція[5]. Територію колишнього заводу «Галичскло» 2015 року перетворили на простір для вечірок та роботи !FESTrepublic від холдингу !FEST[6].

Також 2015 року швейцарський історик та меценат Гаральд Біндер викупив львівську Фабрику повидла, яку почали перетворювати на арт-центр Jam Factory Art Center[6]. З 2016 року на креативне середовище Lem Station почали перебудовувати колишнє трамвайне депо на вулиці Сахарова[7][8].

Примітки ред.

  1. Ревіталізація – це не лише про економіку. Korydor. 25 листопада 2014. Процитовано 10 серпня 2018. 
  2. Teple Misto. warm.if.ua. Процитовано 10 серпня 2018. 
  3. Промприлад.Реновація. Промприлад. Реновація (укр.). Процитовано 2 листопада 2022. 
  4. Ревіталізація поглядів і площі: нове обличчя дарницького шовкового комбінату. Арт-завод Платформа (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. 
  5. Один день із життя оновленого львівського заводу РЕМА, - ФОТОРЕПОРТАЖ. 032.ua - Сайт міста Львова (uk-UA). Процитовано 30 грудня 2020. 
  6. а б Креативний Львів: як заводи і парки розвивають місто. The Village Україна. 11 серпня 2017. Процитовано 30 грудня 2020. 
  7. Zaxid.net. Навіщо вкладати $7 млн у старе депо. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 30 грудня 2020. 
  8. Козак, Наталія (31 січня 2020). «Нам важливо, аби у Lem Station з’явилося життя і там були створені робочі місця», — А. Садовий. Львівська міська рада (укр.). 

Література ред.