Відкрити головне меню

Микола Мусійович Ревенко (* 6 листопада 1937, село Річки, Білопільський район, Сумська область) — радянський та український політик. Депутат Верховної Ради УРСР 10—12-го скликань (1980—1994), депутат Чернівецької обласної ради, був другим секретарем Чернівецького ОК КПУ. Кандидат економічних наук.

Ревенко Микола Мусійович
Ревенко Микола Мусійович.jpg
Народився 6 листопада 1937(1937-11-06) (81 рік)
село Річки, Білопільський район, Сумська область
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1]
Науковий ступінь кандидат економічних наук

ЖиттєписРедагувати

Народився у родині колгоспників. У 1955 році закінчив місцеву середню школу. Потім працював у колгоспі імені Кірова Білопільського району, далі — служив у Військово-Морському флоті.

Після служби вступив на навчання і у 1964 році закінчив з відзнакою Мелітопольський інститут механізації сільського господарства. У 1964—1966 роках — головний інженер-механік Вижницького районного управління сільського господарства Чернівецької області.

З 1966 року обіймав відповідальні посади у Чернівецькому обкомі Компартії України. У 1966—1970 роках — інструктор Чернівецького обласного комітету КПУ. У 1970—1979 роках — заступник завідувача, завідувач сільськогосподарського відділу Чернівецького обласного комітету КПУ.

У 1979—1991 роках — 2-й секретар Чернівецького обласного комітету КПУ. Займався питаннями сільського господарства, транспорту, будівництва.

У 1983—1984 роках брав участь в афганській війні. Працював в Афганістані на розбудові народного господарства.

4.03.1990 року обраний народним депутатом України, 1-й тур, 57,51 % голосів, 2 претенденти. Входив до груп «Аграрники», «За соціальну справедливість». Заступник Голови Комісії ВР України з питань агропромислового комплексу.

У 1994 році М. М. Ревенка призначили керівником торгово-економічної місії при посольстві України республіці Молдова під час її створення і діяльності до 1997 року.

Кандидат економічних наук, автор двох наукових монографій: «Трансформація відносин власності у сільському господарстві України» і «Власність та аграрна реформа», а також низки статей, у тому числі й про рідне село Річки. Працював в інституті аграрної економіки Української аграрної академії наук.

Нагороджений трьома орденами і двома медалями СРСР, орденом і трьома медалями Республіки Афганістан, Почесною грамотою Верховної Ради УРСР.

ПосиланняРедагувати