Відкрити головне меню

Ребрикове (Антрацитівський район)

Ребри́кове — село в Україні, в Антрацитівському районі Луганської області. Населення становить 965 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ребриківська сільська рада.

село Ребрикове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Антрацитівський
Рада/громада Ребриківська сільська рада
Код КОАТУУ 4420386601
Облікова картка Ребрикове 
Основні дані
Засноване 1775
Населення 965
Площа 1,996 км²
Густота населення 483,47 осіб/км²
Поштовий індекс 94665
Телефонний код +380 6431
Географічні дані
Географічні координати 48°12′35″ пн. ш. 39°17′03″ сх. д. / 48.20972° пн. ш. 39.28417° сх. д. / 48.20972; 39.28417Координати: 48°12′35″ пн. ш. 39°17′03″ сх. д. / 48.20972° пн. ш. 39.28417° сх. д. / 48.20972; 39.28417
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Водойми р. Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради 94665, c. Ребрикове, вул. Радянська, 10а; тел. 91-6-37
Карта
Ребрикове. Карта розташування: Україна
Ребрикове
Ребрикове
Ребрикове. Карта розташування: Луганська область
Ребрикове
Ребрикове

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на річці Велика Кам'янка (притока Сіверського Дінця), на місці впадання в неї річки Мала Кам'янка. Сусідні населені пункти: селище Новоукраїнка, село Картушине (вище за течією Малої Кам'янки) на півдні, смт Ясенівський (вище за течією Малої Кам'янки) та смт Картушине, смт Кам'яне на південному заході, села Зеленодільське (вище за течією Великої Кам'янки) на заході, Оріхівка, Круглик, Червона Поляна на північному заході, Македонівка, Шовкова Протока, Волнухине на півночі, Кам'янка та Паліївка (обидва нижче за течією Великої Кам'янки) на північному сході, Нагірне, Мечетка, Вербівка на південному сході.

Історичні відомостіРедагувати

Станом на 1873 рік у слободі Ребрикове-Троїцька, центрі Ребриківської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 384 особи, налічувалось 81 дворове господарство й 1 окремий будинок, 36 плугів, 119 коней, 149 пар волів, 588 овець[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 594 осіб (287 чоловічої статі та 307 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 965 осіб, з них 79,07% зазначили рідною українську мову, а 20,93% — російську[3].

ТранспортРедагувати

Пам'яткиРедагувати

На південь від села розташована гідрологічна пам'ятка місцевого значення — джерело Святий Антипій, місце паломництва.

ДжерелаРедагувати

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 235)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-57)
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

ПосиланняРедагувати