Відкрити головне меню

Ребекка Гармс

німецький політик

Ребекка Гармс (нім. Rebecca Harms; нар. 7 грудня 1956, Гамброк біля Ільцена) — німецька політикиня (Союз 90/Партія Зелених) та режисерка-документалістка. З 2004 року Ребекка Гармс — депутатка Європейського парламенту, з 2016 року до 13 грудня 2016 року —співголова фракції Зелені/Європейський вільний альянс та на даний час — співголова делегації у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ.[5] У липні 2018 року Гармс повідомила, що через розбіжності з частиною європейської партії зелених вона не буде заново висувати свою кандидатуру на європейських партламентських виборах 2019 року.[6]

Ребекка Гармс
нім. Rebecca Harms
Rebecca Harms.jpg
Народилася 7 грудня 1956(1956-12-07)[1][2] (63 роки)
Ільцен, Ільцен, Люнебург[d], Нижня Саксонія, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Членство European Parliament Committee on the Environment, Public Health and Food Safety[d], European Parliament Committee on Industry, Research and Energy[d], European Parliament Committee on Fisheries[d], Q1375182?, Q1021134? і Conference of Presidents of the European Parliament[d]
Посада Депутат Європейського парламенту[3][4], Member of the Landtag of Lower Saxony[d], Депутат Європейського парламенту[4] і Депутат Європейського парламенту[4]
Партія Союз 90/Зелені
Нагороди
ювілейна медаль «25 років незалежності України»
IMDb nm1257349
Сторінка в Інтернеті rebecca-harms.de
Ребекка Гармс

Біографія та кар’єраРедагувати

Ребекка Гармс виросла в маленькому селі неподалік Ільцена у Нижній Саксонії.[7] У 1975 вона закінчила шкільну освіту, склавши екзамени абітури в Ільцені. У 1979 році вона успішно отримала професійну освіту з лісового господарства.[8] На політичний розвиток Гармс вплинув протиядерний рух, таким чином, вона публічно виступає проти ядерної енергетики. У 1997 році вона була співзасновницею громадянської ініціативи проти захоронення атомних відходів у Ґорлебені,[9] а у 1982 році була обрана головою цієї ініціативи.

У 1984 році Гармс працювала асистенткою Ундіни фон Блоттніц у Європейському парламенті у Брюсселі. З 1988 по 1994 роки у співпраці з Вендлендським Кінокооперативом Гармс брала участь у продукції цілої серії документальних фільмів.

Партійна діяльністьРедагувати

З 1998 по 2015 роки Ребекка Гармс належала до партійної ради Союзу 90/Зелених.

Політична діяльністьРедагувати

У 1994 році Гармс висунула свою кандидатуру до ландтагу у федеральній землі Нижня Саксонія, у 1998 році очолила там фракцію партії зелених.

Найважливішою для неї завжди була тема енергетичної політики. Свою лінію за використання відновлювальних енергій, за ефективне використання енергії та проти ренесансу атомної енергії, Ребекка Гармс з 2004 р. продовжує проводити в Європарламенті, в Комісії з питань індустрії, досліджень та енергії. Вона — член Комітету з питань парламентської співпраці між Україною та ЄС та заступник Комітету з питань охорони довкілля. Ребекка Гармс — член політради Альянс 90/Партія Зелених, разом з Даніелем Кон-Бендітом — співголова фракції Зелених/Європейський вільний альянс в Європейському парламенті.

Ребекка Гармс і УкраїнаРедагувати

Ребекка Гармс заявляла, що належить до тих європейських політиків, які активно працюють над тим, щоб Україна була членом європейської сім'ї[10] і що протягом тривалого часу, а особливо з часу «помаранчевої революції», Україна належить до політичних пріоритетів її роботи у Брюсселі.[11]

Була спостерігачем від Європарламенту на виборах Президента України 2010 року і заявляла, що все відбувалося коректно, попри деякі порушення і закликала щоб Тимошенко і Янукович визнали результати виборів і переходили до політичної діяльності.[12]

Закликала до негайної реакції Євросоюзу на поточні події в Україні та введення персональних санкцій проти українського керівництва у зв'язку з неучастю у парламентських виборах 2012 року лідерів опозиції Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.[13]

Піддавала жорсткій критиці заступника Генерального прокурора України Рената Кузьміна, заявлючи, що він «не має зеленого поняття» про європейські стандарти юстиції і верховенство права та «не поважає принципу презумпції невинності», що стоїть в основі європейського судочинства.[10]

15 грудня 2013 року відвідала Київ і підтримала Євромайдан[14].

25 вересня 2014 року лідерку фракції Зелених у Європарламенті, котра їхала у Москву для спостереження за процесом Надії Савченко, російська влада порахувала «небажаною персоною» та відмовила у в'їзді на територію Росії. По трьох годинах перебування в аеропорту Гармс повідомили, що її в'їзд може бути розцінено як «кримінальний злочин»[15].

У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[16]

НагородиРедагувати

  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України[17]

ПриміткиРедагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Munzinger-Archiv — 1913.
  3. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/xml.html?country=DE
  4. а б в http://www.europarl.europa.eu/meps/en/28233
  5. JOINT STATEMENT. euronest (en). Процитовано 2019-07-25. 
  6. Europawahl: Grünen-Abgeordnete Harms kandidiert nicht nochmal für EU-Parlament. Spiegel Online (de). 2018-07-03. Процитовано 2019-07-25. 
  7. Biografie. rebecca-harms.de (de). Процитовано 2019-07-25. 
  8. Rebecca Harms - die Spitzenkandidatin in Stichpunkten. agrarheute (de). 2014-11-26. Процитовано 2019-07-25. 
  9. Pavol, Demeš (16. März 2009). 20 Jahre 1989 - Europa im Aufbruch (de). Heinrich-Böll-Stiftung. Процитовано 2019-07-25. 
  10. а б «Ребекка Гармс: Кузьмін „не має зеленого поняття“ про європейські стандарти юстиції і верховенство права» // «Український тиждень», 12 грудня, 2012
  11. «Р. Гармс: Для руху України до ЄС необхідно, щоб вибори відбулися чесно». Портал «Європейський простір»
  12. «Спостерігач від Європарламенту: Тимошенко і Янукович мають визнати результати виборів» // «Deutsche Welle», 07.02.2010
  13. «Ребекка Хармс: Ми повинні розглянути питання про можливі санкції до тих, хто намагається підірвати демократичний розвиток України» // «Український тиждень», 15 серпня, 2012
  14. На Майдане выступила евродепутат Ребекка Хармс (рос.)
  15. Євродепутата Ребекку Гармс не впустили у Росію
  16. An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Архівовано 22 червень 2018 у Wayback Machine. Open Democracy, 06.06.2018
  17. Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати