Реакти́вний о́пір (реактанс англ. reactance) — величина, яка характеризує опір, що надається змінному струму електричною ємністю та індуктивністю кола чи його ділянки[1].

Вимірюється в Омах.

ПоясненняРедагувати

Змінний струм, на відміну від постійного струму, проходить через конденсатор. Але струм у конденсаторі, так званий струм зміщення, максимальний не тоді, коли до конденсатора прикладена найбільша напруга, а тоді, коли напруга найшвидше змінюється (при збільшенні частоти струм у колі збільшується).

При проходженні струму через котушку струм мінімальний при найбільшій зміні напруги (при збільшенні частоти струм у колі зменшується).

Змінний струм у конденсаторі й котушці має ще ту особливість, що він не призводить до втрат енергії, якщо знехтувати звичайним активним опором.

Для опису опору цих елементів змінному струму вводиться залежна від частоти величина — реактивний опір X.

Для індуктивності L

 .

Для ємності C[2][3]

 .

Тут ω = 2*π*f — циклічна частота, f — лінійна частота.

Реактивний опір синусоїдальному струму при послідовному з'єднанні індуктивного і ємнісного елементів кола, дорівнює

 ,

де   — кутова частота,   і   — індуктивність і ємність.

Реактивний опір поряд із активним опором є складовою частиною імпедансу

 ,

де Z — імпеданс, R — активний опір, i — уявна одиниця.

Співвідношення між активним й реактивним опором дозволяють визначити зміну фази змінного струму на ділянці кола.

ПриміткиРедагувати

  1. Veley, Victor F. C. (1987). The Benchtop Electronics Reference Manual. New York: Tab Books. с. 229, 232. 
  2. Irwin, D. (2002). Basic Engineering Circuit Analysis, page 274. New York: John Wiley & Sons, Inc.
  3. Glisson, Tildon H. (26 листопада 2010). Introduction. Introduction to Circuit Analysis and Design. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 1–17. ISBN 978-90-481-9442-1.