Рахель Коен-Каган

ізраїльський політик

Рахель Коен-Каган (уроджена Рахіль Яківна Любарська; 19 лютого 1888, Одеса — 15 жовтня 1982, Ізраїль) — ізраїльський політик і діяч сіоністського руху, одна з двох жінок, які підписали Декларацію про проголошення Незалежності Ізраїлю.

Рахель Коен-Каган
івр. רחל כהן-כגן
רחל כהן כגן חותמת על מגילת העצמאות 1948.jpg
Народилася 19 лютого 1888(1888-02-19)[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла 15 жовтня 1982(1982-10-15) (94 роки)
Ізраїль
Країна Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність політична діячка, активістка
Alma mater МДУ
Знання мов іврит
Членство Єврейський національний комітетd
Посада депутат Кнесету[d][1] і депутат Кнесету[d][1]
Партія WIZO і The Israeli Liberal Partyd
Конфесія юдаїзм
Автограф Rachel Cohen-Kagan signature.svg

Походження та навчанняРедагувати

Рахіль Янкелівна Любарська народилася в Одесі в родині відомого в місті присяжного повіреного Якова (Янкеля Йосиповича) Любарського та Міріам (Марії Мойсеївни) Бернштейн, які проживали в будинку Шляйна на Пушкінській вулиці.[2][3][4][5]

Рахіль закінчила гімназію, навчалася на Вищих жіночих курсах в Одесі, потім у Санкт-Петербурзі. Вона спеціалізувалася на математиці.

ОдруженняРедагувати

У 1913 році вийшла заміж за лікаря Ноя Мойсейовича Кагана (уродженця Риги, 1885—?), випускника Бреславльского університету, який в наступному році виїхав з сестрою і матір'ю в Палестину. Рахіль з дитиною залишалися в Одесі до 1919 року.

Політична діяльністьРедагувати

У 1919 році на кораблі «Руслан» Рахіль Каган прибула в Хайфу. Учасниця Міжнародної жіночої сіоністської організації (WIZO), один з керівників WIZO в Ерец-Ісраель, в 1938 році була обрана головою WIZO.

В 1932 році Рахіль Каган була призначена головою Комітету з соціальної допомоги при муніципальному комітеті Хайфи, і перебувала на цій посаді до 1946 року. У 1946 році призначена директором департаменту соціального Єврейської національної ради. Член Моецет Га-Ам від WIZO, а в 1948 році підписала Декларацію незалежності Ізраїлю і була другою жінкою серед підписантів (ще Декларацію підписала Голда Меїр).

На перших виборах в Кнесет WIZO отримала 1,2 % голосів та одне місце, яке посіла Р. Коен-Каган. Пізніше, вона приєднується до Ліберальної партії і стає депутатом парламенту від цієї партії також і в 1961 році.

РодинаРедагувати

Рахель Коен-Каган мала двох дітей.

Сестра її чоловіка — ізраїльський педіатр і організатор охорони здоров'я Олена Мойсеївна Каган (1889, Ташкент — 1978, Єрусалим), лауреат Премії Ізраїлю (1975), дружина угорського та ізраїльського скрипаля Еміля Хаузера.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в חה"כ רחל כהן-כגן (לוברסקי)Кнесет.
  2. Вначале была Пушкинская…. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 26 квітня 2018. 
  3. Посемейные списки одесских мещан-евреев. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2018. 
  4. Rachel Kagan (Cohen). Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 26 квітня 2018. 
  5. Генеалогия семьи Любарских. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 26 квітня 2018. 
  6. Helena Kagan. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 26 квітня 2018. 

ПосиланняРедагувати