Відкрити головне меню

Раф (Рафаело) Валлоне (нар.17 лютого 1916 — пом.31 жовтня 2002) — італійський актор театру і кіно, один із визначних акторів неореалістичного напрямку. Організатор театральної групи «Раф Валлоне».

Раф Валлоне
Raf Vallone 1949.jpg
Дата народження 17 лютого 1916(1916-02-17)[1][2][…]
Місце народження Тропеа, Провінція Вібо-Валентія, Калабрія, Італія
Дата смерті 31 жовтня 2002(2002-10-31)[4][1][…] (86 років)
Місце смерті Рим, Італія[4]
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Alma mater Туринський університет
Професія футболіст, журналіст, актор театру, кіноактор
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
IMDb ID 0885203
Раф Валлоне у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у Турині в родині адвоката. Ще у шкільні роки захоплювався філософією та всесвітньою історією людської думки, що отримав прізвисько «філософ». Він закінчив філософські факультети Туринського та Віденського університетів. Водночас Валлоне грав у футбол. Навіть захищав кольори національної збірної Італії. Але у 1939 році у Відні під час матчу Раф отримує травму, яка змусила закінчити футбольну кар'єру.

Дебют Валлоне у кіно відбувся у 1948 році у стрічці «Гіркий рис» (режисер де Сантіс). Відразу він стає відомим. З цього часу Раф Валлоне починає постійно зніматися у кінофільмах, в першу чергу режисера де Сантіса.

У 1953 році наступає новий підйом у акторській кар'єрі Рафа — у фільмі М.Карне «Тереза Ракен». З цього моменту Валлоне грає здебільшого героїв-коханців. У 60-х роках Раф Валлоне багато знімається в Італії, Франції, США. Останньою робою у кіно стала картина «Сезон миру у Парижі».

Після цього Раф Валлоне організує театральну групу, з якою гастролює по всій Італії. Помер Валлоне 31 жовтня 2002 року у Римі.

Був одружений на актрисі Елені Варці.

ФільмографіяРедагувати

Спортивна кар'єраРедагувати

За основний склад «Торіно» дебютував 26 травня 1935 року. У Мілані його команда поступилася місцевій «Амброзіані» з рахунком 0:4. В сезоні 1939/40 захищав кольори «Новари».

Статистика виступів у Серії «А»:[5]

Сезон Команда Чемпіонат
Ліга Ігри Голи
1934/35 «Торіно» Д-1 1 0
1935/36 «Торіно» Д-1 1 0
1937/38 «Торіно» Д-1 5 1
1938/39 «Торіно» Д-1 15 3
1939/40 «Новара» Д-1 7 0
1940/41 «Торіно» Д-1 2 0

Брав участь у фіналі Кубка Італії 1937/38. Його команда двічі поступилася сусідам з «Ювентуса», а Раф Валлоне грав у другому поєдинку замість Чезаре Галлеа.

ПриміткиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. Discogs — 2000.
  4. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #137523580 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Профіль на сайті Enciclopediadelcalcio.it (італ.)

ДжерелаРедагувати

  • Raf Vallone, L'alfabeto della memoria, Autobiografia, 2001, Roma