Вікіпедія

Рафальський Віталій

Віталій Рафальський (* 5 вересня 1910(19100905), с. Іванчиці Старі, Рожищенського району Волині — † 1941) — діяч ОУН Волині.

Віталій Рафальський
Народився 5 вересня 1910(1910-09-05)
с. Іванчиці Старі, нині Рожищенський район, Волинська область
Помер 1941(1941)
Національність українець
Діяльність політик
Посада

провідник ОУН (б) Волині (1941), референт СБ Волині.

провідник ОУН Луцького повіту (08.1935-осінь 1936) та (осінь 1937 — 06.1938), військовий референт повітового проводу ОУН Луччини (1935–1938)
Попередник Микола Скоп'юк
Наступник Семен Поліщук
Партія ОУН
Батько Павло Рафальський
Мати Параска Рафальська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рафальський.

Життєпис ред.

У 1928 році разом з Іваном Скоп'юком та Ананієм Закоштуєм став одним з організаторів «Пласту» на Волині[1][2], а 1931 року — до ОУН. Організатор ОУН Луцького повіту, районний провідник ОУН у с. Іванчиці Старі, член Луцької повітової екзекутиви ОУН[3].

У липні 1930 року за дорученням Крайової екзекутиви ОУН виїжджав на територію Східної Галичини, де брав участь у розбудові осередків Організації та саботажній акції. Повернувся на Волинь у серпні того ж року[4].

У січні 1932 року брав участь у конференції членів ОУН Луччини поблизу села Лище[5].

У 1933 році очолював осередок ОУН у селі Іванчиці та обіймав посаду референта постачання[6].

З серпня 1935 р. до осені 1936 року очолював повітовий провід ОУН на Луччині, а з осені 1937 року знову повернувся на цю посаду, замінивши арештованого польською поліцією Миколу Скоп'юка, та перебував на ній до червня 1938 р[2][7].

Одночасно протягом 1936–1938 рр. виконував обов'язки військового референту Луцького повітового проводу ОУН.

На початку 1938 р. вступив у конфлікт з Семеном Поліщуком, який звинуватив його у роботі на польську поліцію, а у червні 1938 року організував замах, унаслідок якого Рафальський дістав тяжке поранення[8]. Згодом звинувачення проти Рафальського у співпраці з польською поліцією було спростовано, а його самого — виправдано[2].

У 1941 р. після початку німецько-радянської війни як співробітник СБ ОУН(б) переховував архів Управління НКВД у Луцьку[9].

Наприкінці червня — на початку липня 1941 року займався організацією набору курсантів до Відділу окремого призначенням ім. Є. Коновальця[10].

Згідно з спогадами Степана Семенюка 1941 року обіймав посаду обласного провідника Волині та референта СБ. Того ж року був арештований та розстріляний німецькою службою безпеки. Похований біля Луцька[11].

Примітки ред.

  1. ↑ О. Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 46.
  2. ↑ а б в П. Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 796.
  3. ↑ Там само.
  4. ↑ ДАРО. — Фонд бібліотеки. — Спр. 887. — Арк. 40зв.
  5. ↑ Там само. — Арк. 36зв.
  6. ↑ Там само. —Арк. 39-39зв.
  7. ↑ О. Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 47-48, 54.
  8. ↑ О. Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 48.
  9. ↑ С. Мечник. У боротьбі проти московської агентури. — Мюнхен, 1980. — С. 34.
  10. ↑ С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941—1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 29.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література ред.

  • Олександр Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 45-57;
  • Петро Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. ISBN 966-410-001-3;
  • Степан Мечник. У боротьбі проти московської аґентури. — Мюнхен, 1980;
  • Сергій Музичук, Ігор Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941—1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 28-35;

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рафальський_Віталій&oldid=34986166