Ратнів

село в Луцькому районі Волинської області України

Ра́тнів — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 890 осіб.

село Ратнів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Рада Гіркополонківська сільська громада
Основні дані
Засноване 1577
Населення 890
Площа 2,17 км²
Густота населення 409,22 осіб/км²
Поштовий індекс 45650
Телефонний код +380 332
День села 24 липня
Географічні дані
Географічні координати 50°40′03″ пн. ш. 25°10′58″ сх. д. / 50.66750° пн. ш. 25.18278° сх. д. / 50.66750; 25.18278Координати: 50°40′03″ пн. ш. 25°10′58″ сх. д. / 50.66750° пн. ш. 25.18278° сх. д. / 50.66750; 25.18278
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Водойми р. Чорногузка
Місцева влада
Адреса ради 45650, Волинська обл., Луцький р-н, с.Ратнів, вул.Перемоги,9
Карта
Ратнів. Карта розташування: Україна
Ратнів
Ратнів
Ратнів. Карта розташування: Волинська область
Ратнів
Ратнів
Мапа

ГеографіяРедагувати

На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 862 особи, з яких 421 чоловік та 441 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 890 осіб.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,66 %
російська 0,23 %
вірменська 0,11 %

Пам'ятки археологіїРедагувати

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

1. В північно-східній частині села, в урочищі Кут, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою до 3 м над рівнем заплави — двошарове поселення вельбарської культури та періоду ХІІ-XIV століття. З території присадибної ділянки І.Вальчука зібрані уламки вінець ліпної миски і фрагменти стінок аналогічних за технологією виготовлення посудин перших століть нашої ери, а також уламки гончарних горщиків раннього середньовіччя;

2. На північній околиці села, в урочищі Куток, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою 3-4 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та періоду ХІІ-ХІІІ століття;

3. За 0,5 км на північ від села, в урочищі Ріписько, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою до 6 м над рівнем заплави — двошарове поселення вельбарської культури та періоду ХІІ-ХІІІ століття площею близько 4 га;

4. За 0,4 км на північний захід від села, в урочищі Бакай, на схилі правого берега р. Чорногузки висотою біля 14-16 м над рівнем заплави — багатошарове поселення зубрицької, вельбарської культур та періоду ХІІ-ХІІІ століття площею до 3 га. Із заходу і сходу пам'ятку обмежують глибокі яри завширшки близько 30 м. Речові матеріали зібрані з території орного поля довкола колишньої садиби Гаркуші;

5. За 1 км на північний захід від села, на схилі правого берега р. Чорногузки висотою 12-14 м над рівнем заплави — поселення вельбарської культури площею близько 3 га. Із заходу до пам'ятки прилягає колишня садиба Йосиповича. З території орного поля зібрані уламки вінець ліпних і гончарних посудин;

6. В північно-східній частині села, на захід від ґрунтової дороги, яка веде до с. Оздів, на схилі правого берега р. Чорногузки висотою 2-3 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ-XIV століття. З території садиби С.Філюка зібрані уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків;

7. На північно-східній околиці села, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою до 3 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та періоду ХІІ- XIV століття. З території садиби Г.Мартинюка зібрані уламки ліпної кераміки, а також фрагменти гончарних горщиків раннього середньовіччя;

8. На північно-східній околиці села, в урочищі Бартиничі, на ділянці лівого берега р. Чорногузки висотою близько 3 м над рівнем заплави, у місці впадіння в неї безіменного струмка,- поселення періоду ХІІ- XIV століття площею до 1 га;

9. За 0,3 км на північний схід від села, в урочищі Панське, на мисоподібному виступі правого берега р. Чорногузки висотою 5-6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та ХІІ-ХІІІ століття площею до 2 га.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Борейко С.Х., Оксенюк Р.Н. Ра́тнів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.422-429
  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 243—245.

ПосиланняРедагувати