Відкрити головне меню

Рассоха Ігор Миколайович — український філософ, історик, лінгвіст, громадський діяч. Народився 1 жовтня 1965 р. у Харкові. 1989 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету (нині — ХНУ ім. Каразіна). Доктор філософських наук (2016).[1] Професор (2017) кафедри історії і культурології Харківського університету міського господарства ім. Бекетова. Одружений, має доньку і сина.

Рассоха Ігор Миколайович
Rassokha Ihor.jpg
Народився 1 жовтня 1965
Харків, Харківська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність Українець
Діяльність філософ
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Сфера інтересів Філософія, історія, лінгвістика, політика
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання Професор
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Зміст

Громадсько-політична діяльністьРедагувати

1989-1990 — член коордрад ХОВ товариства “Меморіал” та комітета “Вибори-89”, один з лідерів Конфедерації анархістів України.

1990-1994 — референт-консультант народного депутата, заступника голови ВРУ Володимира Гріньова (Демплатформа в КПРС, ПДВУ, "Нова Україна"). 1998-1999 — голова Молодіжного парламенту Харківщини.[2]

2004 — радник Харківського виборчого штабу Ющенка, один з організаторів Харківського Майдану, керівник мобільного кризового штабу на третьому турі виборів у Горлівці.

2005-2010 — радник на громадських засадах голови Харківської ОДА Арсена Авакова.

2010-2011 — перший голова громадської організації “Зелений фронт”.

з 2014 — член Коордради Харківського Євромайдану, радник на громадських засадах голів Харківської ОДА Ігоря Балути, Ігоря Райніна, Юлії Світличної. Один з організаторів оборони Харкова від російської агресії 2014 року. [3]

2014-2019 рр. — заявник пікету (намету) “Все для Перемоги!” на майдані Свободи у Харкові. Нагороджений медаллю “25 років незалежності України[4] та Орденом "За заслуги" III ступеня [5].

Основні наукові праціРедагувати

ФілософіяРедагувати

  1. Апология софистов. Релятивизм как онтологическая система — Харьков: ХНАМГ, 2009. — 422 с. [1]
  2. Стадиальные флуктуации в цивилизационной истории человечества // Цивилизационная структура современного мира. В 3-х томах. Т. 1. Глобальные трансформации современности. — К.: Наукова думка (Институт мировой экономики и международных отношений НАНУ), 2006. – С. 100 ― 148.
    1. Народы, опередившие свое время, и общества, выпавшие из истории: Исторические стадиальные флуктуации в развитии общества. [2]
  3. Философская мысль Финикии. Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук. — Харьков, 2015. [3]
    1. . Финикийская философия и Библия. Открытие финикийцами Америки — Харьков: ХНАМГ, 2009. — 410 с. [4]
  4. Тезисы о тоталитаризме // Политические исследования (Полис). – Москва, 1995, № 2. - С. 147 – 155. [5]
  5. Общая периодическая система организации материи // Порог, № 1 / 2002. – С. 21 ― 31. [6] Таблица. [7]
  6. Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень» для студентів 5 курсу денної форми навчання освітнього-кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальностей 8.050106, 8.03050901 “Облік і аудит”, 8.050201 “Менеджмент організацій”, 8.03060101 “Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)”. [8]
  7. Про національні корені української філософії // Філософія. Історія культури. Освіта. Доповіді та повідомлення ІІІ міжнародного конгресу україністів. – Харків: Око, 1996. – С. 45 ― 48.
  8. Эпидемии насилия ХХ столетия как следствие глобального кризиса общения // Влада і насильство: Збірка наукових статей. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1997. – С. 84 ― 90.
  9. Что нужно Богу? Попытка разговора о пределах счастья // Філософія і література: Матеріали ХІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків: Прометей-Прес, 2004.
  10. О несоизмеримости производительности труда на разных исторических ступенях развития культуры // Бизнес Информ, № 1/2012 (408). – С. 177-179. [9]

ІсторіяРедагувати

  1. Справжність Велесової книги: науковий доказ. — Київ: Український пріоритет, 2018. – 320 с., іл.[10]
  2. Украинская прародина индоевропейцев. — Харьков: ХНАМГ, 2007. – 391 с. [11]
    1. Прародина русов. — Москва: Эксмо; Алгоритм, 2009. — 384 с.
  3. Південно-Український центр неолітичної революції // Харьковский историко-археологический сборник. Вып. 5. - Харьков: Мачулин, 2009. — С. 29 ― 77.
  4. Открытие финикийцами Америки [12]
  5. День Соборностi — «Забута перемога». Чому Денікін не взяв Москву // День, № 167 (2000), 16 вересня 2000 р. [13]
  6. Ми — народ переможців! // День, № 220 (1999), 27 листопада 1999 р. [14]

Культурологія та релігієзнавствоРедагувати

  1. . Язичницькі релігії та міфи народів світу. — Харків: Веста; Видавництво “Ранок”, 2002. – 144 с.: іл.
    1. Языческие религии и мифы народов мира. — Харьков: Торсинг, 2002. – 144 с., с илл.
  2. Язичництво народів Європи. — Харків: Веста; Видавництво “Ранок”, 2002. – 144 с.: іл.
    1. Язычество народов Европы. — Харьков: Торсинг, 2002. – 144 с., с илл. [15]
  3. Витоки української культури // Історія української культури: конспект лекцій (для студентів денної та заочної форм навчання і слухачів другої вищої освіти всіх спеціальностей) / О. Л. Рябченко, Ю. А. Бєліков, В. П. Бурмака та ін.; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ, 2014. — С. 17 — 49. [16]
  4. Апокалипсис по-украински и по-российски (огненная пропасть между двумя ментальностями) // Порог, № 10 / 2001. – С. 51 ― 54. [17]
  5. Полный список высших религий // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Соціалізація особистості в сучасних соціокультурних контекстах”. ― Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - Х.: ХНПУ, 2012. ― С. 143 — 145.

ЛінгвістикаРедагувати

  1. Древнейшая индоевропейская гидронимия ареала среднестоговской культуры и решение проблемы индоевропейской прародины // Международная конференция “Северное Причерноморье: к глубинам славянской культуры” (V Чтения памяти академика О. Н. Трубачева), Алупка, 25-30 сентября 2008 г. / Материалы конференции. ― К.; М., 2008. ― С. 134 ― 138.
  2. Исследования по ностратической проблеме: Южно-Украинский центр неолитической революции. Методика выявления древнейшего родства языков путем сравнения их базовой лексики с ностратической и сино-кавказской реконструкциями. — Харьков: ХНАМГ, 2010. — 400 с. [18]
  3. О ностратическом происхождении языковой семьи манде // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. № 220, 2012. — С. 180 - 184. [19]
  4. Rassokha I. Indo-European origin of alphabetic systems and deciphering of the Byblos script // WORD, a quarterly academic journal of linguistics published of the International Linguistic Association, New York №63 (3/2017), pp. 181-191. [20]

ПриміткиРедагувати