Рамон Гроссо (ісп. Ramón Grosso; 8 грудня 1943, Мадрид — 13 лютого 2002, там само) — іспанський футболіст, нападник. Найбільш відомий виступами за мадридський «Реал» та збірну Іспанії. Після закінчення футбольної кар'єри в основному тренував резервну команду «галактікос» ― «Реал Мадрид Кастілья».

Ф
Рамон Гроссо
Особисті дані
Повне ім'я Рамон Морено Гроссо
Народження 8 грудня 1943(1943-12-08)[1]
  Мадрид, Іспанія
Смерть 13 лютого 2002(2002-02-13) (58 років)
  Мадрид, Іспанія
Зріст 175 см
Прізвисько Obrero (трудяга)
Громадянство Іспанія Іспанія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1953—1963 Іспанія Реал Мадрид
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963—1964
1964
1964—1976
Іспанія «Реал Кастілья»
Іспанія «Атлетіко»
Іспанія «Реал Мадрид»
56 (3)
12 (3)
265 (54)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1967—1970 Іспанія Іспанія 14 (1)
Тренерська діяльність***
Сезони Команда Місце
1987
1991
1997
Іспанія «Реал Кастілья»
Іспанія «Реал Мадрид»
Іспанія «Реал Кастілья»

(в. о. гол. тренера)
(в. о. гол. тренера)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 жовтня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 27 жовтня 2021.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 27 жовтня 2021.

Біографія ред.

Клубна кар'єра ред.

Народився у Мадриді. У віці 15 років потрапив у систему підготовки футболістів «Реал Мадрид». Провівши по обміну чотири місяці в «Атлетіко Мадрид», зарекомендував себе як ключовий гравець атаки і допоміг команді уникнути вильоту з вищого дивізіону[2]. Потім повернувся в «Реал» і грав за клуб наступні 12 років.

Хоча в команді грали такі футболісти як Амансіо Амаро, Франсіско Хенто і Ференц Пушкаш, Гроссо зумів стати кращим бомбардиром «Реала» в перші два сезони, забивши 17 м'ячів в 28 іграх 1964/65 і 11 м'ячів в 29 іграх в 1965/66 роках. 23 вересня 1964 дебютував в Кубку європейських чемпіонів, коли «Реал» на виїзді переміг данський «Б-1909» з рахунком 5:2[2][3].

У наступні роки Гроссо грав на різних позиціях, у тому числі навіть як голкіпер у «Трофео Рамон де Карранса» проти «Бока Хуніорс». За роль лідера команди отримав прізвисько ісп. Obrero ― трудяга[2]. Покинув «Реал» в червні 1976 року в віці 32 років, незабаром завершивши кар'єру гравця.

Тренерська кар'єра ред.

Наступні десятиліття Гроссо працював в «Реалі» як тренер: спочатку керував молодіжним підрозділом, провів два сезони другого дивізіону як головний тренер «Реал Мадрид Кастілья» (24 гри в сезоні 1986/87 і одна в сезоні 1996/97, після чого клуб вилетів в третій дивізіон), і нарешті отримав посаду помічника тренера в основній команді[4]. 24 березня 1991 року, після відставки Альфредо Ді Стефано і до призначення головним тренером Радомира Антича, Гроссо, як тимчасово виконуючий обов'язки головного тренера, привів команду до нічиєї 1:1 в домашній зустрічі проти «Реал Ов'єдо»[5].

Міжнародні виступи ред.

Гроссо 14 разів за три роки виходив на поле у складі збірної Іспанії . Дебютний матч на міжнародній арені для Гроссо відбувся 1 лютого 1967 року, коли команда розійшлася миром зі збірною Туреччини на стадіоні «Алі Самі Єн» у кваліфікаційному матчі Чемпіонату Європи з футболу 1968 року. У наступній зустрічі команд Гроссо забив гол, зробивши свій внесок у перемогу іспанців з рахунком 2:0 в Більбао[2].

Смерть ред.

Після довгої боротьби із раковим захворюванням, Гроссо помер 13 лютого 2002 року в Мадриді у віці 58 років. У нього залишилася вдова Ампаро і п'ятеро дітей, включаючи старшу дочку Марію-Анхелу, дружину колишнього футболіста «Реала» Франсиско Льоренте[2][6].

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б в г д Ramón Moreno Grosso; at Real Madrid Fans (in Spanish)
  3. Real Madrid CF – All the players in European Cups. RSSSF. Процитовано 26 лютого 2015.
  4. Todos coinciden: «Era un tipazo» (All agree: «He was one hell of a guy»)[недоступне посилання з Июнь 2018]; Real Madrid CF, 20 December 2008 (in Spanish)
  5. Ya nadie respeta al Real Madrid [Nobody respects Real Madrid anymore] (Spanish) . Mundo Deportivo. 25 березня 1991. Процитовано 21 червня 2016.
  6. Reacciones a la muerte de Grosso (ісп.). El Mundo. 13 лютого 2002.