Вікіпедія

Рало

Ра́ло, ора́ло (від прасл. *ordlo, пов'язаного з *orati — «орати») — примітивне знаряддя для оранки землі[1], найпростіший плуг. За походженням являє собою вдосконалення мотики.

Будова рала з полозом: A — гряділь і полоз, B — руків'я, C — нарольник, D — дерев'яний клин

Свідчення існування рала датуються VI тисячоліттям до нашої ери. Металеві лемеші з'являються близько 2300 р. до н. е. в Ассирії і Єгипті 3-ї династії. У Європі найраніше дерев'яне рало датується 2300—2000 рр. до н. е., але найраніші графіті з його зображенням належать до періоду 3500—3000 рр. до н. е.[2]

Схема найпростішого одноручного рала: 1) ярмо, 2) війце, дишло, 3) гряділь, 4) кописть, 5) леміш

Види ред.

 
Давній єгиптянин із ралом, малюнок із поховальної камери Сеннеджема[en]
 
Оранка ралом на волах. Мадх'я-Прадеш, Індія
 
Нарольник-«башмак»

Розрізняють кілька видів рала[3]. Залежно від використання виділяють рала для звичайної оранки і рала із загнутим лемешем для оранки цілини і пару.

Залежно від конструкції можна виділити два основні типи рала: з копистю і з полозом[4].

Рала з копистю
  • Найпростіше рало — складається з дугоподібно вигнутого гряділя і вставленого на його задньому кінці кілка, загостреного у формі наконечника списа (кописть + руків'я). Пізніше простий кілок був замінений окремими копистю і руків'ям[4][5].
  • Корпусне рало — складається з гряділя, вставленого в товстішу кописть (корпус), що нахилена назад і звужується знизу догори, утворюючи руків'я. Вживалося в Середземномор'ї, Іспанії, Тунісі, Греції, Туреччині, Сирії, Лівані, Ефіопії, Ірані, Східній Індії та Суматрі. Варіант із ширшою копистю (Португалія, Західна Іспанія, Балкани, Індія, Шрі-Ланка, Малайзія, Таїланд, Японія, більша частина Латинської Америки) був міцнішим і важчим, уможливлював глибоку оранку (на ґрунтах з достатнім зволоженням). Таке рало зазвичай споряджалося гніздовим лемешем, що міг бути розширеним у боки чи мати зазубрені крила (Балкани, Марокко, Португалія, Іспанія) для кращого перемішування ґрунту і зрізання бур'янів. Коротша частина корпусу була повернута донизу і ковзала по борозні, потім поступово розвинулася в горизонтальний полоз.
  • Гакувате рало мало поширення в Північній Європі. Складалося з гакоподібно вигнутого гряділя, нижній кінець якого слугував лемешем, і з закріпленим на ним руків'ям[6].
Рало з полозом

Рало з полозом складається з плоского полоза, у який вставлені гряділь і руків'я-чепіга. У передній частині полоза кріпиться леміш. Вживання такого типу рала в Стародавній Греції засвідчене Гесіодом[7][4][8].

  • Трикутне рало має горизонтальний корпус-полоз, у якому закріплені гряділь і руків'я. Вони взаємно перехрещуються, утворюючи трикутник в основі.
  • Чотирикутне рало має горизонтальний корпус-полоз, з'єднаний з прямим, майже паралельним йому гряділем руків'ям і стовбою.

Українське рало ред.

У Словарі української мови Б. Д. Грінченка рало описується як знаряддя для розбивання грудок зораної плугом землі. Воно складалось з таких елементів: жертки чи гридки — довгої жердини (гряділя, дишла, війя), на одному кінці якої кріпилося ярмо, на другому укріплялася кописть — великі зубці, загострені кілки; жертка і кописть з'єднувалися сто́вбами — дощечками, що проходили в отвори обох деталей; окрім того, між копистю та жерткою вставлялася жабка — розпірка з твердого дерева; на кінці жертки була ручка для управління; на кінці зубців кописті могли надівати наральники, нарольники — металеві лемеші[9].

У культурі ред.

  • Існує зворот «перекувати мечі на рала» — роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів. Він походить від цитати з Ветхого Заповіту (Ісайя, 2:4): «І судитиме [слово боже] народи, й каратиме багато племен; і перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи; не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати»[10].

Галерея ред.

  •  
    Найпростіше рало
  •  
    Рало з полозом і прямим гряділем
  •  
    Рало з полозом і гакоподібно вигнутим гряділем
  •  
    Чотирикутне рало
  •  
    Види рала:
    1 — найпростіше
    2 — корпусне
    3 — з полозом[11]
  •  
    Будова рала з полозом: A — гряділь і полоз, B — руків'я, C — нарольник, D — дерев'яний клин
  •  
    Чотирикутне рало на гербі гміни Радлув
  •  
    Герб Злінського краю

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Рало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ J.P. Mallory & D.Q. Adams, eds., Encyclopedia of Indo-European Culture, s.v. «Plow» (London: Fitzroy-Dearborn, 1997), 435.
  3. ↑ See the discussion in K. D. White, Agricultural Implements of the Roman World (Cambridge: Cambridge University Press, 1967), 126—128.
  4. ↑ а б в Lucie Vedralová: 2. 1. 2. Rádlo vs. pluh, typologie oradel[недоступне посилання з липня 2019], seminární práce[недоступне посилання з липня 2019], Ústav pro pravěk a ranou dobu dějinnou, FF UK Praha, ak. rok 2010—2011
  5. ↑ Šach 1963, Stará 1958
  6. ↑ Paul Halstead, «Plough and Pastoralism: Aspects of the Secondary Products Revolution», Pattern of the Past: Studies in Honour of David Clarke (Cambridge: Cambridge UP, 1981), 267.
  7. ↑ Signe Isager and Jens E. Skydsgaard, Ancient Greek Agriculture: An Introduction, Routledge, 1995 (ISBN 0-415-11671-6) p.46
  8. ↑ Comet 1992
  9. ↑ Рало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. ↑ Перекувати мечі на рала
  11. ↑ Haudricourt & J-Brunhes Delamarre, L'homme et la charrue à travers le monde

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рало&oldid=40957181